(Не)потрібний кодекс

Більшість положень Господарського кодексу можуть зникнути вже до кінця року

В листопаді минулого року Мін’юст заявив про ініціативу стосовно скасування Господарського кодексу України. Однак як виявилось згодом - не все так однозначно. Швидше мова йде про перегляд концепції регулювання бізнесової діяльності. Корисні норми ГК в Мін’юсті обіцяють залишити, а все зайве - прибрати.

Про це вчора йшла мова в Києві на прес-конференції стосовно скасування ГК, на якій представили думку регуляторів та громадськості.

На старт, увага...

Попри голосні заяви, наразі немає ні чіткої концепції для цієї ініціативи, ні тим більше цілісного законопроекту. Як зауважив Міністр юстиції Павло Петренко, скасувати кодекс можна було би і зараз, "і ніякої трагедії би не сталось", однак було прийнято рішення спочатку провести фахове обговорення. Так, на даний момент триває створення відповідної робочої групи. Очікується, що вже наступного місяця вона розпочне свою роботу. Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов стверджує, що до складу робочої групи увійдуть як представники низки державних органів, депутати, так і судді та науковці.

"У нас є певні напрацювання, тож ми постараємось взяти хороший темп. Але кілька місяців буде потрібно на формування концепції та відповідного законопроекту" - зазначив С.Петухов. Також, за його словами, весь процес буде максимально прозорим, а розроблені документи оприлюднюватимуть, щоб з ними могли ознайомитись всі зацікавлені в реформі. С.Петухов вважає, що до кінця року документ може бути схвалений парламентом. В такому випадку наступний рік може розпочатись з перехідного періоду для бізнесу, зокрема, для тих, кому буде потрібна перереєстрація. Вже зараз ініціатори скасування ГК обіцяють зробити цей етап максимально безболісним та звести його мало не до автоматизму.

Залишити не можна. Скасувати?

Думки про скасування Господарського кодексу з'явились в той момент як він був прийнятий, тобто вже більше 10 років тому, стверджують спікери. Адже на відміну від продуманого концептуально Цивільного кодексу, який було прийнято тоді ж, ГК є компромісом, покликаним законсервувати радянське минуле та забезпечити передумови для корупційних впливів, відзначають як представники Мін'юсту, так і інші учасники заходу.

Регулятори, думку яких оприлюднили на прес-конференції, також підтримують скасування ГК, це зокрема Антимонопольний комітет, Національний банк України, Мінекології, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг тощо. Вони стверджують, що частина положень ГК:

- відображає норми законів, які вже втратили чинність. Наприклад, АМКУ вказує на глави 3 і 28 ГК (обмеження монополізму, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства).

 - дублює норми спеціальних законів. На це вказує НКЦПФР та Мінекології. Останнє відзначило главу 15 ГК (використання природних ресурсів у сфері господарювання).

- не узгоджується з нормами окремих спеціалізованих законів, зокрема законами про НБУ, банки і банківську діяльність;

- застаріла термінологія;

- надто велика кількість бланкетних норм у кодексі тощо.

Все це призводить до різного регулювання одних і тих же відносин, що згодом має наслідком таку ж різноманітну судову практику. Та й для іноземних інвесторів норми ГК є незрозумілими і це їх відштовхує. Саме цим Мін'юст пояснює свою ініціативу щодо скасування Господарського кодексу.

Замість Господарського Комерційний?

І хоча в основному спікери говорили про скасування Господарського кодексу, зокрема Мін'юст досить рішуче націлений саме на скасування кодексу, ближче до кінця заходу прозвучали думки щодо перегляду самої системи регулювання бізнесової діяльності. Так, ніхто не збирається пропонувати парламенту законопроект з одним рядком "Скасувати Господарський кодекс", насправді - це буде далеко не перший пункт в цьому документі, говорять учасники заходу. За їх словами, всі майбутні зміни націлені на покращення умов ведення бізнесу в країні.

Тож наразі є думки вилучити всі неефективні норми з ГК, а ті, що в процесі аналізу будуть визнані корисними, - включити до Цивільного кодексу чи інших нормативних актів. Та це не єдиний варіант. Звучали і пропозиції стосовно формування Комерційного кодексу. І хоча ідея з певного боку виглядає привабливо (всі норми в одному акті, а не розкидані по різних законах), однак, як відзначає Тарас Шепель, суддя третейського суду при ТПП України, ні рівень економіки, ні рівень бізнесу не дозволяє цього зробити. Зараз найбезболіснішим стане перенесення окремих норм ГК до інших актів. Хоча якщо назбирається критична маса норм, то очевидно, питання кодифікації таки розглядатимуть.

Чи не єдине з того, що відомо на даний момент, - Комерційний кодекс, якщо він і з'явиться найближчим часом, точно не збираються формувати на основі Господарського. "Господарський кодекс ані історично, ані за змістом не схожий на торговельні чи комерційні кодекси Європи. З Господарського кодексу Комерційного не зробиш" - зауважує С.Петухов.

"Закон і Бізнес" також вирішив поцікавитись думкою суддів з цього питання.

Олексій Євсіков, суддя-спікер Вищого господарського суду України

- В принципі основна теза все ж таки прозвучала - не йдеться про термінову підготовку законопроекту про термінове скасування Господарського кодексу. Єдине, що мені як правнику, судді, представнику господарської системи судочинства не сподобалось - це підхід, який був презентований до цієї проблеми, а саме - гасло "Скасування кодексу". Фактично йдеться про удосконалення регулювання економічної діяльності в державі. А це набагато ширше питання.

До того ж, якщо йдеться  про глобальну реформу, то слід для початку презентувати певну її програму, визначити стратегічні цілі та тактичні підходи до реалізації. Скасування ж кодексу, якщо робоча група, а згодом і законодавець дійде висновку про необхідність такого скасування, це лише один з кроків. Можливих, а не обов'язкових.

Станом на сьогодні Господарський кодекс містить багато дієвих норм, яких немає в інших нормативних актах, в тому числі в актах на рівні закону. Це, наприклад, діяльність підприємств державного сектору. Лише Господарський кодекс містить визначення об'єднання підприємств у вигляді концернів, асоціацій, холдингів. Так, спори між учасниками державного концерну "Укроборонпром", куди зараз входять практично всі підприємства, які займаються відповідною діяльністю, ми розглядали виключно на основі норм Господарського кодексу.

Тож говорити про те, що він (Кодекс - ред.) на сьогодні застарілий чи недієвий завчасно. Звісно, певний дубляж, в тому числі в питаннях регулювання стягнення господарських санкцій за неналежне виконання договірних чи позадоговірних зобов'язань, дійсно треба прибрати, а відповідні питання уніфікувати. Адже навіть станом на сьогодні судова система породила різну практику і вона змінюється до сьогодні з урахуванням деяких постанов Верховного Суду України, які є обов'язковими для врахування при вирішенні схожих спірних питань.

Закон і Бізнес