Повернення до очищення

Влада намагається перекласти відповідальність за провал люстрації?

Після піврічної перерви Конституційний Суд відновив слухання справи стосовно низки положень люстраційного закону. Адже, попри запевнення чиновників Міністерства юстиції, парламенту так і не було запропоновано поправки до спірного акта, які б врахували зауваження європейських експертів.

Нагадаємо, що йдеться про 3 подання, два з яких надійшли свого часу від Верховного Суду, а одне ініційоване 47 народними депутатами. У квітні цього року, об’єднавши їх в одне провадження, КС узявся за аналіз оспорюваних положень закону «Про очищення влади». Однак перший же день усних слухань став останнім: за наполяганням міністра юстиції Павла Петренка судді погодилися почекати, доки парламент відкоригує найбільш одіозні норми. Та й суспільство, мовляв, не варто дратувати.

Перерва затягнулася на півроку. Але за цей час нічого не змінилося. Хіба що люстраційному закону виповнився рік, а претензії до нього залишилися ті самі. Найбільш розлогий перелік містить подання нардепів, що певною мірою перекликаються із зауваженнями Венеціанської комісії.

Зокрема, наголошується на неприпустимості встановлення колективної відповідальності за суто формальними ознаками, криміналізації діянь, які на момент їх учинення були правомірними, а також презумпції вини осіб, проти яких спрямована люстрація. Є й більш «дрібні» порушення Конституції, як-от: право на працю, зворотна дія закону в часі, дискримінація громадян за політичною та професійною ознакою тощо.

Чому парламент не квапився внести до 1 вересня цього року зміни, які проанонсував міністр юстиції, зрозуміти неважко. Достатньо поглянути на перелік з дюжини проектів, якими нардепи намагаються лише посилити репресивний механізм люстрації. До речі, урядових поправок, які б врахували думку «венеціанців», у ньому дотепер немає.

Деякі експерти вважають, що тяганина з вердиктом КС пов’язана з бажанням перекласти відповідальність за сам процес очищення та його наслідки на когось іншого. Зрозуміло, у чий бік буде спрямоване суспільне невдоволення провалом люстрації, коли КС відмовиться освятити норми, що не відповідають базовим європейським стандартам. Утім, з погляду верховенства права, можна сподіватися, що це не зупинить КС і цього разу він доведе слухання до логічного вердикту.

23 жовтня Суд продовжив усні слухання справи.