Суд узагальнив практику щодо невнесення даних до ЄРДР

В Київському райсуді м. Одеси провели узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями цього суду скарг на бездіяльність слідчих СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення за 2014 рік.

Однією з найбільш важливих та актуальних функцій слідчого судді є розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Так, з загального числа розглянутих за 2014 р. скарг (313) вони були звернуті  на дії (бездіяльність): слідчих у 276 випадках (88,2 % від розглянутих);  прокурорів у 37 випадках (11,8 % від розглянутих). Такі скарги на дії (бездіяльність) слідчих та прокурорів розглянуті з їх задоволенням у 203 випадках (64,4  %); відмовою у відкритті провадження  у 16 випадках (5,4 %); з відмовою у задоволенні скарг у 52 випадках (17,1  %); поверненням  у 42 випадках (13,3 %). Абсолютна більшість всіх ухвал  слідчого судді за наслідками розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування є остаточними й не підлягають подальшому оскарженню, крім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. 3 ст. 307 КПК).

Особливо позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яке визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Узагальнені відомості щодо розгляду слідчими суддями  скарг на дії (бездіяльність) слідчих та прокурорів за період часу з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. показують, що у цілому до райсуду надійшло 52 та розглянуто 50 скарг саме на бездіяльність слідчих СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яка полягала в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, з яких вирішено  50 та залишалося нерозглянутими 2 такі скарги, тобто станом на 01.01.2015 було розглянуто 96,2  % від зареєстрованих (52) скарг цієї категорії. За результатами їх розгляду ухвалами слідчих суддів протягом 2014 року:  задоволено 40 скарг вказаної категорії або 80 % від розглянутих (50); відмовлено  у задоволенні чи розгляді 4 вказаних скарг, що складає 8 % їх числа (50);  повернуто   6  скарг їх авторам для усунення наявних недоліків чи 12 % від розглянутих (50).

Порівняльні дані про отримання, реєстрацію та судовий розгляд скарг цієї категорії за 2013-2014 рік та у поточному році характеризуються лише динамікою зростання їх кількості і, нажаль, як показує судова практика відомості, зазначені у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, переважно не заносяться до ЄРДР і така негативна тенденція підтверджується даними статистики, в тому числі судової.

Так, протягом 2014 року внаслідок судового розгляду 50 скарг на бездіяльність слідчого чи іншого оперативного співробітника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, безпосередньо у 40 випадках такі скарги були задоволенні та ухвалами слідчих суддів оскаржувана бездіяльність посадових осіб СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області визнана незаконною по 80 відсотках розглянутих скарг з одночасним зобов’язанням останніх  внести за заявами заявників відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.

З урахуванням розглянутих скарг і матеріалів проваджень, їх обговорення на теперішній час, позиція більшості суддів така, що слідчі судді визнають реальну можливість слідчих і прокурорів нажаль навіть без постановлення процесуальних рішень, на власний розсуд визначати, чи підлягає та чи інша заява занесенню до Реєстру. Подібна практика створює штучні бар’єри для реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, адже заснована на суб’єктивній оцінці слідчим, прокурором «правильності» викладу інформації в заяві чи повідомленні, хоча закон жодних вимог щодо цього не висуває.

Також узагальнена з цього приводу практика має багато випадків, коли протягом 24 годин здійснюється перевірка заяв, повідомлень та інших відомостей про кримінальні правопорушення, без формальної реєстрації цієї інформації в ЄРДР, тому як на підставі Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2010 року № 1050, первинну інформацію спочатку реєструють у журналі Єдиного обліку і лише пізніше, після перевірки вона вноситься або не вноситься до ЄРДР. Характерно, що таку перевірку здійснюють переважно співробітники оперативних підрозділів, як правило, шляхом відібрання пояснень і, у разі відсутності підстав для внесення до ЄРДР вони «списують» заяву, не посилаючись на жодне положення КПК чи іншого закону.