Психічна атака замінює тиск

Як Геродот завадив проведенню пленуму ВСС

Невдоволення судовою владою, яке обізнана громадськість демонструвала здебільше під час розгляду судами резонансних справ, перейшло в нову фазу. Недавно через активність мітингувальників було зірвано проведення пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Схоже, тепер кожна формальна зустріч чи нарада вищих судів відбуватиметься під пильним оком народу. Або не відбуватиметься взагалі…

Загроза — в повітрі

З наближенням весни зростає  градус громадського невдоволення соціально-політичною ситуацією в державі. Відчуває це й судова влада, адже узагальнювати свою практику їй стає дедалі складніше. І річ зовсім не в різноманітності підходів до вирішення спорів чи неузгодженості норм чинного законодавства: пленумам вищих судів просто не дадуть зібратися.

Так, 20 лютого відповідно до плану роботи ВСС мало відбутися пленарне засідання, на якому збиралися підбити підсумки роботи у 2014 році. Однак формально статистичний захід несподівано перетворився на доволі резонансну подію. Будівлю Верховного Суду, де частково розміщується й ВСС, оточило кілька десятків мітингувальників.

Активісти в камуфляжі традиційно вигукували прізвища суддів, які, на їхнє переконання, не гідні своїх посад і мантій. А біля виходів розтягнули білі простирадла з іменами «небажаних» законників та міркуваннями про чесний суд.

Прикметно, що останнім часом подіб­ні заходи дещо змінили свій вигляд: на зміну погрозам, образливим і нецензурним вигукам прийшло теат­ралізоване дійство із залякуванням та використанням аудіоапаратури. Так, на подвір’ї біля ВСС хтось трагічним голосом (з періодичністю 5—7 хв.) нагадував служителям Феміди відому історію Геродота про підкупленого суддю, який виніс несправедливий вирок і за наказом царя був страчений. Після того з небіжчика здерли шкіру, якою обтягнули крісло. Цар замість страченого судді призначив на посаду його сина, звелівши пам’ятати, на якому кріслі він сидить.

Стародавні притчі активісти чергували з повчаннями про «сакральний зміст правосуддя» та про те, що «час чесного суду вже настав і сьогодні стукає у двері кабінетів».

Як з’ясувалося, активісти мають претензії й до голови ВСС Бориса Гулька. За твердженнями мітингувальників, очільник суду намагається захистити «кишенькових суддів поперед­ньої влади», ховаючи їх від люстрації. Тож народні люстратори пропонують Б.Гульку «піти на фронт» і, напевно, в такий спосіб довести відповідність своїй посаді.

Межа терпіння

Чи не є метою замовників такого залякування бажання зміцнити в суспільстві думку, що єдиним шляхом очищення судової влади є фізична розправа? Чи не є той історичний екскурс натяком на те, що люстрація всупереч усім застереженням європейців має відбутися через жертвоприношення?

Несподіванкою для багатьох представників преси став і той факт, що пленум ВСС вирішив відвідати й амністований у минулому році Дмитро Павліченко. Нагадаємо, що його разом із сином суд визнав винним у вбивстві судді Шевченківського районного суду м.Києва Сергія Зубкова, яке сталося в березні 2011 року. Тоді рішення першої інстанції підтримали і Апеляційний суд м.Києва, і ВСС. Згодом обидва Павліченки потрапили до списку політичних в’язнів і вийшли на волю (до речі, вирок суду стосовно них так і не скасовано. — Прим. ред.).

Очевидно, така увага небайдужих громадян не є випадковою: залякування та психологічна атака є формами тиску. Тим більше що ні мітингувальникам, ні радикально налаштовоній частині суспільства підсумки роботи цивільної та кримінальної юстиції взагалі не цікаві. Адже позитивна й навіть нейтральна інформація про діяльність судової системи можуть похитнути стереотипи, що нав’язуються суспільству. Хоча саме статистичні показники навантаження, динаміка розгляду окремих категорій справ, відсоток скасованих рішень найкраще ілюструють стан правосуддя.

Як показав моніторинг, що проводився Радою суддів, саме до «загальників» населення ставиться найбільш негативно. Прикметно, що, підбиваючи підсумки діяльності ВСС за 2013 рік, володарі мантій велику увагу приділяли розробленню й опрацюванню проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на «вдосконалення правового захисту суддів від втручання у здійснення ними правосуддя, посягання на їх життя, здоров’я, честь і гідність» (постанова пленуму ВСС від 8.02.2014 №2).

Безперечно, засідання пленуму колись відбудеться, та чи доречна така стагнація процесу? Як повідомила прес-служба ВСС, перенесення заходу було зумовлене «наявністю інформації про неможливість забезпечення безпеки суддів та працівників апарату». Хто та які гарантії має дати, аби захід відбувся наступного разу, уточнювати не стали. Напевно, і законники, і громадськість шукають ту межу терпіння, за якою шляху до діалогу й законного врегулювання конфлікту інтересів вже не існуватиме. Або чекають на самодержця, який власноруч розв’яже всі проблеми.

ПРЯМА МОВА

Дмитро ЛУСПЕНИК, секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:

— Під час засідання пленуму розгляду якихось гострих, украй актуальних питань не передбачалося. Власне, підсумки роботи ми підбиваємо щороку. Й очевидно, що мітинг, який проходив у день засідання пленуму, абсолютно не пов’язаний з тими питаннями, які мали розглядатися. Більше того, на мою думку, це був мітинг у вигляді тиску на конкретних суддів, їхні прізвища лунали. Згадувалися справи, які перебувають в їхньому провадженні. Прикро те, що ми не змогли проаналізувати свою роботу та своєчасно дати нижчим судам завдання щодо належного здійснення правосуддя. Як ви знаєте, останнім часом масові заходи біля судових установ — досить звичне явище. Такі випадки спостерігаються по всій країні, у тому числі й біля будівлі ВСС. З метою неправомірного впливу на суддів під стінами установи досить часто відбуваються такі акції, під час яких лунають образи як на адресу конкретних суддів, так і щодо суддівського корпусу загалом. Очевидно, що все це організовується окремими особами, зацікавленими у вирішенні справи на користь однієї зі сторін. Тому у зв’язку з проведенням одного з таких масових заходів та неможливістю гарантувати безпеку суддів і працівників апарату й було прийнято рішення про перенесення засідання пленуму.