Реально віртуальний суд

Відеоконференції дозволять учасникам процесу економити час і гроші

Так уже склалося, що законодавець, на відміну від обивателя, ставиться до технічних новинок якоюсь мірою з недовірою. Мало пройти півстоліття після появи в будинках людей магнітофонів, щоб у кримінальному процесі аудіозапис показань свідка замінив їх переказ у протоколі допиту. З моменту появи першого релізу програми «Скайп», що дозволяє в домашніх умовах проводити своєрідні телемости за допомогою Інтернету, пройшло значно менше часу — всього 6 років. І вже сьогодні ми активно обговорюємо питання використання відеоконференцзв’язку в ході судових засідань. Переваги очевидні й безперечні, але є й побоювання з приводу можливості повноцінної реалізації прав громадян під час такого віртуального судового засідання.

Скорочуючи строки й відстані

Приводом для дискусій став закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції», що набув чинності 15 серпня. Ним були підкориговані положення Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, а також Цивільного процесуального кодексу.

Народні депутати Валерій Писаренко, Володимир Пилипенко і Сергій Ківалов, які внесли документ на розгляд парламенту, виходили з того, що ефективність реалізації права на судовий захист, гарантованого ст.55 Конституції, прямо залежить від якості регулювання процедури судочинства. Ця процедура, крім неупередженості та справедливості, повинна також відповідати критерію оперативності. Дотриманню ж останнього може значно сприяти використання при проведенні судових засідань систем відеоконференцзв’язку.

Дійсно, згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «справедливий суд» включає, крім іншого, «розгляд справи протягом розумного строку». Це має захистити сторони від надмірного затягування процесу. Тяганина, яка, на жаль, трапляється в українських судах, сильно знижує ефективність процесу й підриває довіру до держави. За даними Верховного Суду, в значній частині рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України, констатується порушення державою права особи на розгляд справи в розумні строки.

Те, що учасник процесу не може прибути в призначений час у судове засідання, — одна з причин тяганини. Особливо це стосується кримінального процесу. Отже, проведення відеоконференцій об’єктивно може стати ефективним інструментом, що дозволить економити час і гроші, які витрачаються на поїздки (або доставлення) до суду.

Європейський стандарт щодо допомоги

Вищезазначений закон став логічним продовженням прийнятих роком раніше змін до Кримінально-процесуального кодексу, пов’язаних з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємодопомогу в кримінальних справах. Ініціатором цих змін тоді виступив Президент.

Зокрема, завдяки ним у КПК з’яви­лася нова ст.85³, згідно з якою за наявності вагомих підстав (наприклад, у разі неможливості явки учасників процесуальної дії, необхідності гарантування їхньої безпеки) процесуальна дія може виконуватися шляхом проведення відеоконференції. Для її організації необхідне відповідне доручення від органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також письмова згода підозрюваного, обвинуваченого або підсудного (якщо дія проводиться з їх участю). Обов’язковою умовою проведення відеоконференції є здійснення відеозапису процесу.

Аналогічні за змістом норми містяться й у новому Кримінальному про­цесуальному кодексі, прийнятому вес­ною цього року. Такі слідчі дії, як допит і впізнання (ст.232), а також окремі процесуальні дії в суді (ст.336) можна проводити в режимі відеоконференції при трансляції з приміщення поза межами приміщення суду (дистанційне досудове розслідування й дистанційне судочинство). Використання відеоконференцзв’язку передбачається для випадків, коли з якихось причин учасник процесу не може прибути на місце проведення дії чи немає часу чекати його приїзду, якщо мова йде про гарантування безпеки осіб або допитується неповнолітній свідок (потерпілий), а також у разі будь-яких інших обставин, які суд або слідчий визнає достатніми.

Ініціювати дистанційне спілкування може як слідчий (суддя), так і зацікавлений учасник. Хід і результати процесуальних дій у режимі відео­конференції також в обов’язковому порядку повинні записуватися на відео. Аналогічним чином можливе дистанційне проведення допиту за запитом компетентного органу іноземної держави (ст.567 КПК).

Особливо варто відзначити, що «Перехідні положення» нового КПК визначили мінімальну кількість «точок відеозв’язку» й зобов’язали Кабмін протягом місяця після оприлюднення (кодекс був опублікований 19 травня) знайти внутрішні резерви для їх обладнання системами відеоконференцзв’язку.

Так, технічними засобами для проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції вже повинні бути обладнані:

• органи досудового розслідування;

• всі СІЗО й установи виконання покарань (не менш ніж по 2 приміщення в кожних);

• усі місцеві суди (не менш ніж 2 зали засідань у кожному);

• апеляційні суди (не менш ніж 4 зали);

• ВСС і Верховний Суд (не менш ніж по 5 залів).

З належною якістю зображення та звуку

Оскільки загальні суди забезпечуються технікою згідно з КПК, масштаби реалізації вимог закону про впровадження відеоконферецзв’язку в судах, підготовленого В.Писаренком, В.Пилипенком і С.Ківаловим, не будуть значними.

Закон установив спільний порядок застосування техніки для цивільного, господарського й адміністративного процесів. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника має право постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таке клопотання може бути подане не пізніше ніж за 7 днів до дня проведення судового засідання.

В ухвалі, яка виноситься за 5 днів до засідання й оскарженню не підлягає, суд повинен вказати:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) найменування особи, що бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату й час проведення судового засідання.

Копія ухвали невідкладно направляється до суду, що забезпечуватиме зв’язок, і зацікавленій особі. Передбачена можливість направлення копії факсом або електронною поштою.

Закон також установив, що використовувані технічні засоби й технології повинні забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути й бачити перебіг судового засідання, ставити запитання й отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, також повинні фіксуватися засобами відеозапису.

З огляду на українські реалії в «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону передбачена норма про те, що реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеконференції сторона зможе лише за умови, що у відповідних судах створені всі необхідні умови, є потрібна техніка. Одночасно на Державну судову адміністрацію покладено обов’язок розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про те, в яких судах установлена система відеоконференцзв’язку, а суди, які постановляють ухвали щодо проведення відеконференцій зобов’язані брати до уваги цю інформацію. Рознарядка для Кабміну щодо кількості залів, обладнаних необхідною технікою, аналогічна тій, яка була встановлена новим КПК.

Тисяча причин

Зміни в законодавстві, хоч якими б вони були, традиційно піддають критиці. До певної міри це й добре, оскільки зауваження дозволяють намітити подальші напрями роботи.

Не став винятком і закон про відеоконференції. Прозора й чітка, на перший погляд, процедура, на думку окремих юристів, містить у собі загрози повноцінній реалізації прав учасників процесу.

Зокрема, було відмічено, що відсутній перелік підстав, на яких суд може ухвалити рішення про участь у засіданні в режимі відеоконференції тієї чи іншої сторони. Тому й згоди на таку форму спілкування в учасника засідання отримувати не потрібно, що, безумовно, зачіпає його інтереси.

Проте згідно з нормами закону суд повинен заздалегідь повідомити такого учасника про засідання в режимі он-лайн. Причому у випадку, якщо особа, яка мала брати в нім участь у режимі відеоконференції, з’явилася в суд, то бере участь у засіданні в загальному порядку. Видається, що такі положення у своїй сукупності є для учасників достатньою гарантією від можливих зловживань з боку окремих суддів і їх утручання в роботу відеоконференцзв’язку.

Справедливі нарікання викликає звуження можливостей сторони для реалізації своїх процесуальних прав у тому випадку, якщо вона віртуально бере участь у засіданні. Подавати докази, письмові пояснення, заявляти клопотання й відводи — все це значно ускладнюється. Наприклад, згідно з ст.20 ГПК, ст.30 КАС заявлення відводу судді повинне здійснюватися в письмовій формі. Очевидно, що ці питання мають бути додатково врегульовані на законодавчому рівні, тим більше що в Україні існує електронний документообіг і електронні цифрові підписи.

Висловлювалися побоювання, що можливі атаки хакерів під час відеоконференцій, втрата процесуальних документів при пересиланні через інтернет, розголошування інформації тощо. Насправді все це питання реалізації норм закону Державною судовою адміністрацією: забезпечення стабільності каналів зв’язку, технічний, а в окремих випадках і криптографічний захист інформації. Іншими словами, це вже проблеми правозастосування, які ніяким законом вирішити неможливо. Відмовлятися ж через це цим від тих переваг, які дає відеоконференцзв’язок, мабуть, безглуздо. Адже якщо є бажання, то є...

Тисяча можливостей

«Якщо вас немає в Інтернеті, значить ви не існуєте». Це вислів, що приписується засновникові компанії «Майкрософт» Біллу Гейтсу, досить точно характеризує сьогоднішню тенденцію розвитку суспільних відносин. Хмарові технології зберігання інформації, електронні ЗМІ за електронні ж гроші, соціальні мережі, скайп, e-mail, інтернет-магазини, віртуальний уряд і електронний документообіг — усе йде до того, що незабаром людині зовсім не обов’язково буде виходити з будинку, тому що всі справи (за винятком задоволення фізичних потреб) вона зможе вирішити за допомогою свого ноутбука або айпода. Погано це чи добре — питання спірне. Чи потрібно? Не завадить.

Однак те, що віртуальний суд і відео­конференції життєздатні й ефективні, не викликає сумнівів і підтверджується практикою. Ще 30 листопада 2009 року в Україні було проведено перше в режимі он-лайн засідання третейського суду, що розглядав спір між двома підприємствами. Відеозвіт про цю історичну подію можна подивитися на YouTube.

Представники сторін і один із суддів перебували в Києві, а двоє інших суд-дів — у Одесі. Позовна заява була подана електронною поштою та скріплена електронним цифровим підписом, засвідченим стандартним програмним забезпеченням. Таким же чином була отримана решта всіх документів у справі, зокрема заперечення відповідача. Все це в сукупності дозволило істотно спростити й прискорити судовий розгляд. Під час засідання в режимі он-лайн були розглянуті документи, які виводилися всім учасникам на монітори, заслуховувалися думки сторін.

Велась аудіо- й відеофіксація всього, що відбувалося в ході розгляду справи. Закінчивши вивчення документів і завершивши дебати, судді пішли на нараду, а решту учасників від’єднали від системи відеоконференцзв’язку, здійснювати запис припинили. Винесене рішення оголосили всім «присутнім» на віртуальному судовому засіданні.

Коментарі

— Для багатьох з нас і наших клієнтів закон матиме й позитивні наслідки. Передусім корисним є запровадження відеоконференцій у господарському та цивільному процесах. Підприємці, які звертаються до суду за стягненням боргу зі своїх контрагентів, оцінять можливість значного скорочення витрат на відрядження до місця судового засідання. Витрати на поїздку до іншої області — це накопичення вже існуючих збитків кредитора. А якщо дебітор недобросовісний і вдається до деструктивної поведінки з метою затягування судового процесу, то цінність законодавчої можливості участі в засіданнях через відеоконференцію зростає вдвічі.

В адміністративному процесі відеоконференція як спосіб участі в засіданнях судів касаційної інстанції зекономить державні кошти на поїздки представників податкової, митниці та інших державних органів до Києва.

— Можливість участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції є безперечним кроком уперед і в майбутньому позитивно позначиться на ринку юридичних послуг.

Необхідно враховувати, що основним завданням цього акта законодавець визначив підвищення оперативності судового розгляду справ, яка може бути досягнута шляхом технічної модернізації судового процесу.

Одним зі способів указаної модернізації є використання під час судових засідань систем відеоконференцзв’язку, що в переважній більшості випадків дозволить уникнути затягування судового розгляду справи через те, що той чи інший учасник процесу не може з’явитися на судове засідання.

Ефективність систем відеоконференцзв’язку в процесі розгляду справ у суді доведена досвідом їх застосування в зарубіжних країнах. Також їх використання дозволить заощадити громадянам значні кошти, потрібні для поїздок до судів, які розташовані в інших населених пунктах.

Тому своєї мети закон, безумовно, досягає.

Разом із цим слід чітко визначити процедуру ідентифікації особи того, хто бере участь у відеоконференції, а також урахувати можливість виникнення технічних несправностей, які можуть бути зумовлені як обставинами, не залежними від волі людини, так і спровокованими діями певних осіб.

Проте це вже питання виконання закону.