«Престиж профессии нотариуса должен зависеть не от размера его гонораров, а от правового статуса в обществе»
Во время, когда страна стоит на пороге системных законодательных изменений, собственную порцию новаций получил и нотариат: это и внедрение электронных экзаменов, и реформирование Высшей квалификационной комиссии нотариата, и возложение на представителей профессии дополнительных функций. Не превратятся ли нотариусы с легкой руки парламентариев на судей? Каких шагов ожидает профессиональное сообщество от законодателя? Имеет ли шансы на жизнь Нотариальный кодекс? Эти и не только вопросы «ЗиБ» адресовал президенту Нотариальной палаты Наталии ВАСИЛИНЕ. Руководитель НПУ рассказала, как планирует решить проблему «нотариуса на селе», а также о выходе профессионального сообщества на международную арену.
«У разі виключення людського фактору при оцінці рівня кваліфікації кандидатів питання про чиюсь особисту зацікавленість утратить будь-який сенс»
— Наталіє Володимирівно, численні законодавчі новації не оминули й нотаріат. Зокрема, Кабмін ухвалив рішення про запровадження електронних іспитів для отримання свідоцтва нотаріуса. Як уважаєте, нова концепція випробувань зробить їх прозорими?
— Одним із завдань Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю. Метою цієї роботи є поєднання безсторонності та прозорості в організації та проведенні кваліфікаційних іспитів з об’єктивністю та високими професійними вимогами до кандидатів на отримання звання нотаріуса.
На мій погляд, виключення людського фактору при оцінці рівня знань кандидатів наразі є єдиним механізмом досягнення означеної мети. Завданням членів ВККН є відпрацювання критеріїв та принципів формулювання питань, розв’язання завдань та складання нотаріальних документів, а все інше має бути суто технічним забезпеченням.
Своєю чергою НПУ бере активну участь у напрацюванні тестових і практичних завдань для їх можливого використання при визначенні рівня підготовленості майбутніх кандидатів. Я переконана в правильності обраної міністром юстиції Павлом Петренком концепції проведення кваліфікаційних іспитів для всіх, хто бажає провадити нотаріальну діяльність.
— Поряд з тим планується реформування ВККН, яка розглядає питання щодо притягнення нотаріусів до дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті на НПУ покладено функцію делегування представників нотаріальної спільноти до складу комісії. За якими критеріями відбиратимуть кандидатів?
— Перш за все критерії визначені в постанові Кабміну від 11.06.2014 №179, відповідно до якої до складу комісії входять 4 представники Мін’юсту та 7 нотаріусів, делегованих НПУ. Нотаріус може бути призначений членом ВККН за умови, що він не був членом попередніх складів комісії, має безперервний стаж роботи нотаріусом не менш ніж 15 років, щодо нього не застосовувалися дисциплінарні стягнення (це стосується державного нотаріуса) або його діяльність не зупинялася (це зауваження щодо приватного нотаріуса) за допущені порушення законодавства.
Я дала доручення головам усіх відділень палати в областях щодо визначення своїх кандидатів до складу ВККН для їх подальшого затвердження на черговому засіданні ради НПУ. Ми скрупульозно розглянемо та обговоримо кожну кандидатуру й за підсумками голосування визначимо склад комісії з числа делегованих палатою представників.
Особисто я як член НПУ та її президент убачаю свою участь у роботі ВККН виключно як представник нотаріусів у тих випадках, коли ми вважатимемо безпідставними звинувачення на їх адресу при розгляді питання про анулювання їхніх свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю. Для виконання цієї місії моє особисте перебування у складі ВККН є недоцільним.
— Як президент палати можете гарантувати, що члени комісії будуть незаангажованими?
— Я переконана, що в разі виключення людського фактору при оцінці рівня кваліфікації кандидатів на отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю питання про чиюсь особисту зацікавленість із часом утратить не тільки актуальність, а й будь-який сенс.
Наразі комп’ютерні технології уможливлюють забезпечення процесу складання та оцінки іспитів без особистого втручання будь-кого з членів ВККН. У подальшому цей механізм лише вдосконалюватиметься.
«Ера популізму закінчилась. Очікуємо конкретних результатів»
— На що здебільшого скаржаться нотаріуси? Чого представникам професії не вистачає для роботи?
— Головною проблемою для нас наразі є девальвація нормативних канонів. Ми постійно перебуваємо в процесі законодавчих змін. І це складно не тільки для нотаріусів, а й для осіб, які до нас звертаються по правову допомогу або для вчинення нотаріальних дій. Інколи досить важко пояснити людині, чому її сусід ще вчора подавав інші документи для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки та сплачував інші суми за проведення оцінки.
Проблемою також є й зацікавленість окремих осіб або служб у співпраці виключно з конкретними нотаріусами. При цьому ігноруються права учасників правочину на вибір нотаріуса. Такими підходами до роботи з клієнтами страждають більшість комерційних банків, агентства нерухомості, арбітражні керуючі та інші.
Проте ми знаємо про цю хворобу нашого суспільства й уже розробляємо певні механізми боротьби. Будемо боротися з кожним виявленим випадком порушення антикорупційного законодавства та інформувати про це суспільство.
— Чинне законодавство, на вашу думку, дозволяє нотаріусам повною мірою реалізувати свої професійні права? Яких кроків від законодавців чекають ваші колеги?
— Вважаю, що матиму рацію, якщо від імені нотаріальної спільноти нагадаю вітчизняному законодавцю про положення ст.8 Конституції, відповідно до якої в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Реалізація цього принципу полягає не лише в максимальному законодавчому унормуванні будь-яких правовідносин у державі, а передусім у забезпеченні максимально повної реалізації особою належних їй суб’єктивних прав.
Ми маємо рухатись у напрямі забезпечення максимальної доступності публічних адміністративних послуг, правової допомоги, зосередження держави на глибокій повазі до кожного громадянина та регулюванні, а не тотальному контролі відповідних видів діяльності. Рівень правосвідомості в державі визначається, зокрема, і ступенем довіри громадян до органів державної влади, і рівнем фаховості їх представників. Зацікавлена особа повинна мати право самостійно визначитись із формою та способом охорони й захисту своїх прав. А законотворча діяльність — спрямовуватися передусім на забезпечення свободи реалізації особою своїх прав. Ера популізму закінчилась. Очікуємо конкретних результатів.
Рівень професіоналізму нотаріусів дозволяє нам повною мірою реалізовувати повноваження медіаторів, забезпечувати докази тощо. На своїх заняттях із підвищення кваліфікації ми запровадили курс лекційних та тренінгових занять із психології, конфліктології тощо.
Своєю чергою наша спільнота очікує від законодавця вирішення тих питань, що стосуються оподаткування нотаріальної діяльності, пенсійного забезпечення та соціального захисту. Ми працюємо над розв’язанням цих проблем і сподіваємося на підтримку органів державної влади.
— Після наділення нотаріусів функціями державних реєстраторів нерухомості в представників професії, вочевидь, роботи суттєво побільшало. Як були сприйняті такі новації?
— Справді, нині на нотаріусів покладають додаткові функції, на перший погляд, не зовсім їм притаманні. Я маю на увазі наділення нотаріусів функціями державного реєстратора нерухомості. Вважаю, що це є логічним кроком у розвитку професії, тому до введення таких повноважень ми ставимося позитивно.
— Існує законодавча ініціатива щодо спрощення процедури спадкування майна, яка також покладає на нотаріусів додаткові функції. Йдеться про встановлення нотаріусами факту проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем у випадку, якщо строк для прийняття спадщини пропущено. Чи не перетворить така потенційно можлива новація нотаріусів на суддів?
— Дійсно, на розгляді Верховної Ради перебуває законопроект №3336, яким пропонується фактично покласти на нотаріуса функції судді. Тобто деякі питання можуть вирішуватися винятково нотаріусом у позасудовому порядку. Йдеться, зокрема, про те, щоб установлювати факти отримання спадщини у випадку пропущення строку подання заяви й надавати додатковий строк для її прийняття, зрозуміло, що з поважних причин.
Уважаю, що ці правовідносини мають недоліки. Хоча б тому, що вже є спадкоємці, які отримали спадщину й не дали згоди на її отримання тому спадкоємцю, який пропустив усі офіційно визначені для цього строки. У цьому випадку нотаріусам пропонують виконувати невластиві їм функції. Інша справа, коли майно спадкодавця визнається відумерлим або йдеться про наказне провадження. У першому випадку, якщо спадкоємці протягом року не заявлять про свої права на спадщину, має з’явитися її господар в особі органу місцевого самоврядування, а для цього немає необхідності звертатися до суду. У другому випадку це порядок списання заборгованості, який здійснюється на підставі документів, що підтверджують сам факт її існування. Якщо грошове зобов’язання є очевидним, то також немає потреби в судовому розгляді.
«Нотаріуси на місцях стали більш самостійними в прийнятті рішень»
— Які основні проблеми професійного самоврядування у сфері нотаріату ви б виділили? Яким чином плануєте їх розв’язувати? Розкажіть про створення регіональних відділень НПУ на місцях.
— Головним завданням НПУ є забезпечення високої довіри громадян до нотаріату. Для цього були створені обласні відділення палати, пріоритетна мета яких — самореалізація кожного нотаріуса, його власного потенціалу в самоврядуванні та інформування широкого загалу про досягнення нотаріальної спільноти. Із цією метою були ініційовані загальні збори нотаріусів у областях, де були обрані голови та члени правлінь відділень. Відділення пройшли державну реєстрацію. Розроблені кошториси прибутків та витрат, штатний розпис. Дуже важливо, що 50% членських внесків переказується на рахунки регіональних відділень. Нотаріуси на місцях стали більш самостійними в прийнятті рішень.
Прагнемо максимально задіяти всіх членів палати в налагодженні самоврядування. Крім затверджених на позачерговому з’їзді нотаріусів, який відбувся в січні цього року, складу комісії НПУ з питань професійної етики, ревізійної комісії, на засіданні ради палати було ухвалено рішення про утворення таких комісій. Уважаю, що їх слід перелічити всі, щоб склалась об’єктивна думка щодо різносторонньої спрямованості роботи нотаріальної спільноти: комісія з питань інформаційної політики, комісія з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, комісія по роботі з молодими нотаріусами, помічниками нотаріусів та консультантами державних нотаріальних контор (архівів), комісія з питань розгляду звернень громадян, комісія з розвитку фізичної культури, спорту, творчості та мистецтв, комісія з міжнародного співробітництва, комісія з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування, комісія із запобігання та протидії корупції, комісія з питань соціального захисту та професійних прав нотаріусів.
За цим переліком стоїть реальна робота конкретних нотаріусів. А отже, маємо практичні результати.
— Відомо, що робоча група нотаріусів розробила та надіслала до Мін’юсту пропозиції щодо вдосконалення функціонування наявних реєстрів інформаційної системи міністерства та розширення доступу нотаріусів до інших інформресурсів. Якою є доля таких пропозицій?
— Усі подані нами пропозиції перебувають на розгляді в Міністерстві юстиції, ми працюємо над їх узгодженням.
«Одного закону для організації діяльності нотаріального співтовариства замало»
— В одному з інтерв’ю ви висловили думку щодо доцільності розроблення нотаріального кодексу. Чи ведеться діалог з Мін’юстом стосовно такої новації? Чи має ініціатива реальні шанси на життя?
— Прийняття кодексу є серйозним та суттєвим кроком для визнання правового статусу нотаріуса в державі, адже ми вже дійшли висновку, що одного закону «Про нотаріат» для організації діяльності співтовариства замало. Для зведення в єдине ціле нормативної бази, що стосується організації цієї діяльності, необхідно розробити нотаріальний кодекс. Він має чітко визначити правовий статус нотаріуса в суспільстві, механізми взаємодії нотаріуса з органами нотаріального самоврядування, а останніх — зі структурами державної влади, зокрема з Мін’юстом та іншими органами виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.
Ініціатива щодо його розроблення повинна виходити від Уряду, тобто це питання має розглядатися на рівні Міністерства юстиції. Такий процес уже розпочався, і ми сподіваємося на підтримку з боку як Мін’юсту, так і депутатського корпусу.
— Свого часу ви домоглися введення обмеження на максимальну чисельність нотаріусів. Як уважаєте, чи є потреба повернення до такої практики?
— Я абсолютно переконана, що повернення граничної чисельності нотаріусів у нотаріальних округах дозволить нам розв’язати низку проблем, зокрема забезпечити присутність нотаріусів у кожному, навіть найвіддаленішому, районі. Особи, які мають намір провадити нотаріальну діяльність, змушені будуть заповнювати наявні вакансії в інших нотаріальних округах, а не реєструватися в обласних центрах, де вже немає такої потреби.
До речі, таким чином можна вирішити й проблему «нотаріуса на селі», не вдаючись до популістських заходів з розширення повноважень сільських рад за рахунок непритаманних для них функцій. Адже це ставить під загрозу право громадян на позасудовий порядок оформлення спадкових прав.
Крім того, матимемо можливість визначити критерії якості нотаріального оформлення правочинів, установити пільги з оплати вчинених нотаріальних дій тощо.
Наразі відпрацьовуємо економічне, фінансове та правове обгрунтування цієї позиції для її доведення та просування.
— Восени минулого року наша держава, вступивши до Міжнародного союзу латинського нотаріату, стала рівноправним партнером у світовому нотаріальному співтоваристві й отримала право на всебічну підтримку та допомогу в зміцненні та розвитку українського нотаріату. Чи скористалася НПУ таким правом? Вихід на міжнародну арену вже має перші здобутки?
— Міжнародний союз латинського нотаріату є досить впливовою міжнародною організацією, яка представляє інтереси країн в ООН, Гаазькій конференції з міжнародного приватного права, Європейській комісії, Європейському парламенті, Раді Європи та інших міжнародних організаціях. Безумовно, НПУ намагається використовувати цей потенціал.
Українські нотаріуси активно долучаються до розв’язання актуальних проблем нотаріату. Ми працюємо в робочих органах союзу, зокрема комісії з європейських справ, комісії з соціального нотаріального захисту, комісії з тем і конгресів та комісії з нотаріальної деонтології. Здійснюється досить інтенсивний інформаційний обмін з МСН, який дає змогу довести до відома українських нотаріусів пріоритетні питання міжнародної нотаріальної практики, способи та механізми їх вирішення, прогресивні технології, що використовуються зарубіжними нотаріатами, законодавчі нововведення тощо. Це не тільки сприяє поширенню сучасних професійних знань, а й дозволяє обмінюватися позитивним досвідом, удосконалювати систему українського нотаріату.
«Діяльність нотаріуса не передбачає штампів»
— Як уважаєте, професія нотаріуса є престижною? Що особисто маєте намір робити, аби підвищити авторитет співтовариства?
— Підвищення престижу професії нотаріуса — це завдання не тільки конкретних нотаріусів, а й НПУ. Питання довіри населення до нотаріусів украй актуальне. Моє головне призначення як президента палати — все робити для того, щоб організувати безперебійну якісну роботу такого потужного механізму, як нотаріат нашої держави.
Я вже розповідала про створення регіональних відділень палати, вносяться зміни до порядку скликання чергового та позачергового з’їздів нотаріусів тощо. Внесені відповідні зміни до статуту НПУ тощо. Сподіваюся, що ці новації сприятимуть покращенню роботи палати, нотаріусів у регіонах, як наслідок — поліпшенню якості послуг, які надають нотаріуси.
Мені особисто зовсім не хотілось би, щоб нотаріуса називали «ремісником». Ремісництво не передбачає творчості, підвищення кваліфікації та особистої участі у вирішенні завдання. Водночас діяльність нотаріуса не передбачає штампів. Професійність роботи нотаріуса залежить від його особистого ставлення до результатів своєї діяльності. Престижність професії нотаріуса має залежати не від розміру його гонорарів, а від правового статусу в суспільстві, рівня довіри до нотаріуса. У цьому випадку до нотаріусів звертатимуться не лише у випадках необхідності, а й з метою убезпечитися від можливих негативних наслідків і для себе, і для членів своєї родини.
— Назвіть вашу найбільш амбіційну мету як президента НПУ.
— Закріпити за нотаріусом достойне рівню його кваліфікації місце в системі органів державної влади.
— Кілька побажань читачам часопису «Закон і Бізнес»…
— Нотаріуси, як і всі громадяни нашої держави, вірять у те, що в Україні запанують мир та злагода і ми зможемо сповна працювати на благо нашої Вітчизни.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!