Про секрети виходу учасника з ТОВ розповіла суддя ВГС

На круглому столі «Вирішення корпоративних спорів: проблемні питання та особливості розгляду деяких категорій справ господарськими судами», який нещодвано відбувся у Києві, суддя Вищого господарського суду України Лариса Іванова розповіла про особливості виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.

Організаторами заходу виступили Вищий господарський суд України, проект ЮРЛИГА, видання «ЮРИСТ & ЗАКОН». Інформаційним партнер круглого столу є газета «Закон і Бізнес».

Лариса Іванова відзначає, що існують суперечки щодо того, яку дату слід вважати моментом виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідальній посадовій особі або вручення заяви цим особам органом зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю згідно з ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший термін не встановлений статутом.

Отже, аналіз зазначених правових норм дозволяє зробити висновок про те, що на вихід учасника з товариства не вимагається згода інших учасників або прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства, а днем ​​виходу є день подачі ним заяви про вихід з товариства у встановленому порядку.

У постанові від 14.03.2011 по справі № 12/198 Верховний Суд України підтримав висновок судів попередніх інстанцій: заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід із товариства, представлена в простій письмовій формі і не засвідчена нотаріально, є неналежним чином оформленою і не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи (постанова ВГС від 09.11.2010 по справі № 12/198, залишено без змін постановою ВСУ від 14.03.2011 по справі № 12/198). Виключення учасника за його усною заявою законодавством не передбачена (постанова від 05.10.2011 по справі № 5024/547/2011).

Також, пані Іванова звертає увагу на правові наслідки, які породжує вихід учасника з товариства. Зокрема, це припинення корпоративних правовідносин між учасником і товариством. З моменту виходу учасник втрачає право брати участь в управлінні товариством (право голосу на зборах) і право отримувати частину прибутку від діяльності товариства.

Вихід з товариства розглядається як підстава для припинення правовідносин між учасником і товариством, наслідком якого є виділення частки, зміна складу учасників, внесення змін до установчих документів і т.д.

Момент виходу учасника з товариства законодавство не пов'язує з реєстрацією змін в установчих документах. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити або обмежити учасника можливості вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема, вийти з товариства. Невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не означає, що учасник, який в установленому порядку вибув з товариства, автоматично повертається в число учасників (постанова ВГС від 09.03.2010 по справі № 24/58).