Закон і Бізнес


Порівняльна таблиця до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»


5221

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» оприлюднений Міністерством юстиції України 3 червня 2014 року.


Текст проекту Закону можна переглянути тут.

Пояснювальна записка - тут.

 

Чинна редакція

Нова редакція

 

  1. 1.       Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

 

 

Стаття 1. Визначення основних термінів

 

 1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

 

 1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

 

 

5) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

 

 

 

 

 

 

 7) клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;

 

 

 

 9) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

 

Стаття 1. Визначення основних термінів

 

 1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

 

 1) адвокат - фізична особа, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та відомості про яку внесено до Єдиного реєстру адвокатів України;

 

5) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

 

5ˡ) адвокат іноземної держави - фізична особа, яка набула право на здійснення адвокатської діяльності в іноземній державі та має намір здійснювати або здійснює адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

 

7) клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також об’єднання фізичних або юридичних осіб, які не мають статусу юридичної особи, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;

 

 

9) представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, у третейських судах, у виконавчому провадженні, в державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні, прав і обов’язків засуджених, які відбувають кримінальні покарання.

 

10) стаж адвокатської діяльності – період здійснення адвокатом адвокатської діяльності у передбачених цим Законом або законах, що діяли раніше, організаційно-правових формах, який відраховується з дня отримання особою права на здійснення адвокатської діяльності. До стажу адвокатської діяльності не зараховується час, на який така діяльність була зупинена незалежно від підстав такого зупинення.

Стаття 2. Адвокатура України

 

1. Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом

 

 

 

2. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

 

3. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

 

Стаття 2. Адвокатура України

 

1. Адвокатура України – недержавний самоврядний конституційний суспільний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, самостійно вирішує питання своєї організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом, а також взаємодіє з державою та суспільством для досягнення цілей справедливого правосуддя.

 

2. Адвокатуру України складають всі адвокати України.

 

 

3. З метою забезпечення надання якісної правової допомоги, належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Стаття 3. Правова основа діяльності адвокатури України

 

 1. Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Стаття 3. Правова основа діяльності адвокатури України

 

1. Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, практика Європейського суду з прав людини, Правила адвокатської етики та інші акти (рішення) органів адвокатського самоврядування.

 

Стаття 4. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

 

 1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

 

 3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

 

Стаття 4. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

 

 1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, професіоналізму, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

 

3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

 

5. Адвокат зобов’язаний підвищувати свою кваліфікацію. Підвищення кваліфікації адвокатів має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення та оновлення професійних знань, умінь та навичок, здобуття додаткових знань, умінь та навичок з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його застосування.

Стаття 5. Адвокатура і держава

 

 1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

 

 

Стаття 5. Адвокатура і держава

 

 1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава гарантує незалежність адвокатської діяльності.

 

2. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

 

3. Держава забезпечує спеціальний режим оподаткування адвокатської діяльності.

 

4. Держава створює для адвокатів належні умови для реалізації їх професійних прав і обов'язків в судах шляхом виділення придатних для роботи окремих приміщень (кімнат).

 

Стаття 6. Адвокат

 

 1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

 

 2. Не може бути адвокатом особа, яка:

 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на зайняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

 

 

 

 

 

 

3. Для цілей цієї статті:

 

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

Стаття 6. Адвокат

 

 1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше трьох років після здобуття повної вищої  юридичної освіти, пройшла стажування, склала кваліфікаційний іспит, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

 

 2. Не може бути адвокатом особа, яка:

 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину;

2) протягом останніх п’яти років притягалася  до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;

3) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

4) має захворювання, що перешкоджають здійсненню адвокатської діяльності, перелік яких встановлюється спільним рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та Ради адвокатів України;

5) позбавлена права на зайняття адвокатською діяльністю, –  протягом трьох років з дня прийняття рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

6) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення  – протягом п’яти років з дня такого звільнення;

 

3. Для цілей цієї статті:

 

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю та отримання статусу адвоката, зараховується:

а) робота судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

б) робота помічника судді, помічника адвоката;

в) робота на посадах юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, керівника юридичної служби та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо зайняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

г) робота педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну та/або наукову діяльність в середніх професійно-технічних, вищих навчальних закладах або навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

д) робота працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

е) робота на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

є) діяльність фізичної особи - підприємця з надання юридичних послуг.

 

Стаття 7. Вимоги щодо несумісності

 

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Стаття 7. Вимоги щодо несумісності

 

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат зобов’язаний фактично зупинити адвокатську діяльність і  протягом п’яти робочих днів з дня виникнення таких обставин подати до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця згідно Єдиного реєстру адвокатів України письмову заяву про зупинення адвокатської діяльності.

 

3. Адвокатська діяльність вважається зупиненою з дня виникнення обставин несумісності.

 

Стаття 8. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту

 

 1. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

 

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

 

Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.

 

У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

 

3. Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

 

 

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:

 

1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;

 

2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

 

 

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов’язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

 

 

4. Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Стаття 8. Допуск до першого етапу кваліфікаційного іспиту

 

1. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до першого етапу кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до першого етапу  кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

 

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

 

Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.

 

У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до першого етапу кваліфікаційного іспиту не допускається.

 

3. Строк розгляду заяви про допуск до першого етапу  кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

 

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:

 

1) допуск особи до першого етапу  кваліфікаційного іспиту;

 

2) відмову в допуску особи до першого етапу  кваліфікаційного іспиту.

 

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до першого етапу кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до першого етапу кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

 

4. Рішення про відмову в допуску особи до першого етапу кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Стаття 9. Кваліфікаційний іспит

 

1. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

 

2. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

 

 

 

 

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

 

 

 

 

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

 

 

3. Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

 

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

 

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

 

 

 

 

 

 

4. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

 

5. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Стаття 9. Кваліфікаційний іспит

 

1. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом, зобов’язана скласти кваліфікаційний іспит.

 

2. Кваліфікаційний  іспит  проводиться в два етапи:  перший етап – теоретичний іспит,  що полягає у виявленні рівня теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, та другий етап – практичний  іспит, що полягає у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону та перевірці готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

 

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити внесок за складення кваліфікаційного іспиту у розмірі не менше трьох і не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати станом на дату подання заяви про допуск до першого етапу кваліфікаційного іспиту та порядок його сплати.

 

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці за наявності осіб, які виявили бажання стати адвокатом та отримали допуск до складання відповідного іспиту.

 

3. Теоретичний іспит проводиться шляхом анонімного тестування за допомогою автоматизованої комп’ютерної системи, адміністратором якої є Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

 

Особі, яка успішно склала теоретичний іспит, протягом п’яти робочих днів з дня його складення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення теоретичного іспиту.

 

Свідоцтво про складення теоретичного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

 

Зразок свідоцтва про складення теоретичного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

 

4. Особа, яка не склала теоретичний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала теоретичний кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного теоретичного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

 

5. Особа, яка не склала теоретичний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний теоретичний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

 

6. Підставою допуску особи до складання практичного іспиту є рішення ради адвокатів регіону про успішне проходження стажування даною особою та її допуск до другого етапу кваліфікаційного іспиту, який вона може скласти протягом року з дня набрання чинності цим рішенням.

 

7. Особі, яка успішно склала практичний іспит, протягом п’яти робочих днів з дня його складення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

 

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту є підставою для прийняття радою адвокатів регіону рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таке рішення приймається протягом 30 днів з дня видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

 

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

 

8. Особа, яка не склала практичний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала практичний  іспит повторно, може бути допущена до наступного практичного іспиту не раніше ніж через один рік.

 

9. Особа, яка не склала практичний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний практичний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Стаття 10. Стажист адвоката. Стажування

 

 1. Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

 

 

2. Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

 

 

Стажування може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста.

 

3. Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п’яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону може призначити керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні.

 

 

4. Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування затверджуються Радою адвокатів України.

 

5. Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.

 

 

6. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

 

8. Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржено стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати раду адвокатів регіону видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Стаття 10. Стажування

 

1. Стажування особи, яка виявила бажання стати адвокатом проводиться з метою формування, закріплення  й удосконалення на  практиці професійних умінь  і  навичок,  необхідних їй для самостійного здійснення адвокатської діяльності. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката та під контролем ради адвокатів регіону.

 

2. Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення теоретичного іспиту.

 

Перед початком стажування стажист підписує письмове зобов’язання про нерозголошення адвокатської таємниці.

 

3. Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п'яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону призначає  керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні згідно Єдиного реєстру адвокатів України, за власним вибором стажиста і за письмовою згодою адвоката.

 

4. Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування затверджуються Радою адвокатів України.

 

5. Під час стажування через кожні два місяці стажист складає проміжні звіти, а за його результатами – кінцевий звіт, які затверджуються керівником стажування, направляються стажистом раді адвокатів регіону та особисто представляються ним на її засіданнях.

 

6. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня представлення стажистом кінцевого звіту на її засіданні.

 

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

 

1) успішне проходження стажування та допуск стажиста до другого етапу кваліфікаційного іспиту;

 

2) відмову у допуску до другого етапу кваліфікаційного іспиту у зв’язку з незадовільними результатами стажування.

 

Стажист та керівник стажування мають право бути присутніми під час прийняття рішення радою адвокатів регіону та повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

 

7. Рішення ради адвокатів регіону про відмову у допуску до другого етапу кваліфікаційного іспиту у зв’язку з незадовільними результатами стажування може бути оскаржено стажистом або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати раду адвокатів регіону допустити стажиста до другого етапу кваліфікаційного іспиту.

 

 

8. Внесок за проходження стажування встановлюється радою адвокатів регіону і не може перевищувати розміру десяти мінімальних заробітних плат станом на перший день стажування. 4/5 цього внеску виплачується радою адвокатів регіону у якості винагороди керівнику стажування, 1/5 спрямовується на покриття витрат, пов’язаних з основною діяльністю ради адвокатів регіону.

За рішенням ради адвокатів регіону особа може бути звільнена від сплати внеску за проходження стажування за письмовою згодою керівника стажування, що призначається.

 

9. На стажиста адвоката поширюється обов’язок зберігати адвокатську таємницю та дотримуватись Правил адвокатської етики.

 

Стаття 11. Присяга адвоката України

 

 "Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі".

 

 2. Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.

Стаття 11. Присяга адвоката України

 

 "Присяга адвоката України. Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі".

 

 2. Присяга адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.

 

Стаття 12. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України

 

1. Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 12. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України

 

1. Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги видаються свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

 

Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю є документом, що підтверджує статус адвоката та надає право на здійснення адвокатської діяльності в установленому законом порядку.

 

Посвідчення адвоката України є документом, що посвідчує його особу.

Стаття 13. Здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально

 

 1. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

 

 2. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Стаття 13. Здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально

 

 1. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально.

 

 2. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

 

Стаття 14. Адвокатське бюро

 

1. Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

 

 6. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Стаття 14. Адвокатське бюро

 

1. Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро може включати прізвище адвоката, який його створив.

 

6. Адвокатське бюро здійснює свою діяльність без укладення трудового договору між ним та адвокатом, який його створив.

Стаття 15. Адвокатське об’єднання

 

1. Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

 

 

 

 

 

 

 2. Державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

 

 3. Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

 

 4. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об’єднання, зміну складу його учасників адвокатське об’єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

 

 5. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

 

 6. Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Стаття 15. Адвокатське об’єднання

 

1. Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників, партнерів), і діє на підставі статуту.

 

1ˡ. Усі питання діяльності адвокатського об’єднання, а також питання взаємовідносин між членами адвокатського об’єднання регулюються статутом та договором між ними (партнерською угодою).

 

2. Державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

 

3. Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

 

4. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об’єднання, зміну складу його учасників адвокатське об’єднання протягом трьох робочих днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

 

5. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

 

 

Стаття 16. Помічник адвоката

 

 1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

 

 

 

 

 3. Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.

 

 

 

 

 

 

 

 4. Помічнику адвоката забороняється суміщати роботу в адвоката з діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката. Помічником адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 цього Закону.

Стаття 16. Помічник адвоката

 

 1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

 

2ˡ. Помічник адвоката зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю та дотримуватися Правил адвокатської етики.

 

3. Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.

 

3ˡ. Рада адвокатів регіону за зверненням адвоката, адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання, які уклали трудовий договір з помічником адвоката, видає посвідчення помічника адвоката встановленого зразка та вносить відомості про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

4. Помічнику адвоката забороняється суміщати роботу в адвоката з діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката. Помічником адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 цього Закону.

Стаття 17. Єдиний реєстр адвокатів України

 

 1. Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

 

 

 

2. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

 

3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

 

 

 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

 

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.

 

Стаття 17. Єдиний реєстр адвокатів України

 

 1. Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та зміна таких відомостей здійснюються радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України на підставі заяви адвоката, форма якої затверджується Радою адвокатів України.

 

2. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

 

3) найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти;

 

 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти;

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться всі адреси робочих місць адвоката із зазначенням основного.

Стаття 18. Об’єднання адвокатів

 

1. Адвокати мають право створювати в установленому законом порядку місцеві, всеукраїнські і міжнародні об’єднання.

 

2. Адвокати, їх об’єднання можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

Стаття 18. Об’єднання адвокатів

 

1. Адвокати мають право створювати в установленому законом порядку громадські організації та професійні спілки.

 

2. Адвокати, їх об’єднання можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

 

3. Громадські організації адвокатів мають право створювати в установленому законом порядку громадські спілки.

 

 

Стаття 18ˡ. Символіка адвокатури України

 

1. З’їзд адвокатів України затверджує символіку адвокатури України.

 

2. Адвокат при розгляді справ в судах може здійснювати свою професійну діяльність в мантії та з нагрудним знаком. Зразок мантії та нагрудного знака затверджується З’їздом адвокатів України.

 

3. Кожен адвокат України може у своїй діяльності використовувати символіку адвокатури України.

 

Розділ III

ВИДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ АДВОКАТА. ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 19. Види адвокатської діяльності

 

 1. Видами адвокатської діяльності є:

 

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

 

 

 

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Розділ III

АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ГАРАНТІЇ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ АДВОКАТА.

 

Стаття 19. Види адвокатської діяльності

 

 1. Видами адвокатської діяльності є:

 

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, у третейських судах, у виконавчому провадженні, під час виконання та відбування кримінальних покарань, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

 

 Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

 

2. Представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, а також під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, мають право здійснювати виключно адвокати.

 

Вимоги, передбачені цією частиною, не поширюється на:

 

1) працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які представляють інтереси вказаних органів;

 

2) працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які відповідно до закону та в межах своєї компетенції здійснюють захист прав і свобод людини і громадянина;

 

3) працівників підприємств, організацій, установ, інтереси яких вони представляють;

 

4) законних представників у випадках, передбачених законом.

 

Стаття 20. Професійні права адвоката

 

 1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

 

 

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

 

 

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

 

 

 

 

 

 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

 

 

 

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;

 

 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

 

 

 

 

 

 

 

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Стаття 20. Професійні права адвоката

 

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

 

 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), та отримувати від них відповідну інформацію та документи;

 

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, у тому числі тими, що містять конфіденційну інформацію, а у разі наявності відповідного допуску до державної таємниці - тими, що містять таємну інформацію,та отримувати копії таких документів та матеріалів, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

 

7) збирати докази будь-якими не забороненими законом способами та засобами, зокрема,  шляхом витребування, вилучення та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від їх форми власності, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, проведення опитування осіб за їх згодою, проведення процесуальних дій чи ініціювання проведення процесуальних дій, що потребують судового контролю, складання протоколів за формою та у порядку, визначеному Радою адвокатів України, які можуть бути використані в подальшому як джерело доказів, а також шляхом здійснення інших не заборонених законом дій, що можуть забезпечити отримання та подання належних і допустимих доказів;

 

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, під час побачень з клієнтом в установах тимчасового тримання під вартою, фіксувати самостійно чи з допомогою помічника адвоката процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання усіма доступними способами, не забороненими законом;

 

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, коли законом установлено обов’язкове нотаріальне посвідчення копій документів;

 

10) залучати експертів з питань, що потребують спеціальних знань, отримувати та подавати суду їх висновки;

 

11) без спеціального дозволу зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що забезпечують дотримання конфіденційності, зі своїм клієнтом, у томі числі в разі його затримання, арешту, тримання під вартою і відбування покарання у вигляді позбавлення волі, без обмеження в кількості побачень і тривалості кожного з них, незалежно від місцезнаходження клієнта;

12) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Стаття 21. Професійні обов’язки адвоката

 

 1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний:

 

 

 

 

 

 

6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Стаття 21. Професійні обов’язки адвоката

 

 1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний:

 

6) мати робоче місце;

 

7) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі, передбачені законом;

 

8) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

 

Стаття 23. Гарантії адвокатської діяльності

 

 1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

 

2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

 

 

 

3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

 

 

 

 

 

 

7) адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом;

 

 

8) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці;

 

 9) забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;

 

 

 

 

 

10) забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі;

 

 

 12) орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються частиною другою цієї статті.

 

  2. У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

 

 

 

 

 

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

 

 

 

 

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

 

 

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

 

 

 

 

 

 

….

Стаття 23. Гарантії адвокатської діяльності

 

 1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

 

2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

 

3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі рішення суду апеляційної інстанції, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

 

6ˡ) адвокат має право на придбання засобів активної оборони в Україні (пістолетів і револьверів, призначених для відстрілу набоїв з гумовими кулями);

 

7) адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності в порядку, встановленому законом;

 

8) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій;

 

 

9) забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом, у тому числі збирання інформації в будь-якій формі та спосіб щодо спілкування адвоката з клієнтом; у випадку, якщо таке спілкування було зафіксовано, відповідні записи повинні бути знищені на першу вимогу адвоката, а їх використання є незаконним, крім випадків, передбачених законом;

 

10) забороняється внесення подань, скарг, клопотань слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі та інший вплив у будь-який спосіб на правову позицію адвоката;

 

12) затримання адвоката або будь-яке обмеження його свободи пересування здійснюється виключно на підставі судового рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Орган або службова особа, які затримали адвоката, зобов'язані негайно, але не пізніше трьох годин з моменту затримання повідомити про це раду адвокатів регіону за місцем затримання у порядку, встановленому Радою адвокатів України і зареєстрованому у Міністерстві юстиції України;

 

18) проведення документальної позапланової перевірки адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання здійснюється виключно на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням податкового органу про проведення такої перевірки.

 

Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.

 

2. У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката суд апеляційної інстанції у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

 

За результатами зазначених в цій частині  процесуальних дій адвокатові невідкладно видаються копія складеного процесуального документу, підписана (завірена) всіма процесуальними особами, що підписали оригінал.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката, приводу адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію, суд, який буде застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно, але не пізніше ніж за три години до початку проведення відповідної дії, повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії у порядку, встановленому Радою адвокатів України та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України.

 

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

 

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови повідомлення ради адвокатів регіону у встановлений строк не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

 

Зазначені в цій статті процесуальні дії, проведені у відсутність представника ради адвокатів регіону, яку не було у встановлений строк повідомлено про їх проведення, є незаконними, а дані, здобуті в результаті таких дій, є недопустимими доказами.

 

4. Відповідно до законодавства України адвокат має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби 
і зброю для захисту особистої безпеки, безпеки членів його сім’ї та близьких родичів, а також свого житла і майна.

5. Відомості, предмети (речі) та документи, отримані в ході оперативно-розшукових заходів або слідчих дій стосовно адвоката (у тому числі після зупинення або припинення його права на зайняття адвокатською діяльністю), не можуть бути використані в якості доказів обвинувачення, якщо вони стосуються доручення клієнта, відносно якого здійснювалась адвокатська діяльність. Вказані заборони не стосуються знаряддя (засобів) злочину, а також предметів (речей),  заборонених до обігу, або обіг яких обмежений у відповідності до законодавства України.

 

 6. Порушення професійних прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 24. Адвокатський запит

 

 1. Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

 

 

 

 

 2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

 

 3. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Стаття 24. Адвокатський запит

 

 1. Адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб - підприємців щодо питань, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Відповідь на адвокатський запит, адресований фізичній особі, може бути надана за згодою такої особи.

 

2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У випадку, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, вбачають у змісті затребуваних адвокатом інформації чи документів інформацію з обмеженим доступом, вони повинні надати адвокатові виписку з таких документів із зазначенням місць, де вилучено інформацію з обмеженим доступом. Адвокат має право оскаржити відмову в наданні повних копій таких документів в суді.

 

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до десяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

 

 3. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

 

Порядок складання протоколів про адміністративне правопорушення у зв’язку з відмовою в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасним або неповним наданням інформації, наданням інформації, що не відповідає дійсності, затверджується Радою адвокатів України.

 

Стаття 26. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

 

1. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

 

1) договір про надання правової допомоги;

 

 

 2) довіреність;

 

 3) ордер;

 

 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

 

 2. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

 

 

 

 

 

 3. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 26. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

 

1. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути один з таких документів:

 

1) договір про надання правової допомоги (витяг з договору про надання правової допомоги, підписаний сторонами);

 

2) довіреність;

 

3) ордер;

 

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

 

2. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер виготовляється та видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. У випадку, якщо клієнтом обмежено обсяг повноважень адвоката, адвокат зобов’язаний зазначити про це в ордері. Адвокат несе персональну відповідальність за внесення відомостей щодо обмеження своїх прав в ордер. Рада адвокатів України затверджує Положення про ордер та типову форму ордера.

 

 3. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, у виконавчому провадженні, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Стаття 27. Форма та зміст договору про надання правової допомоги

 

2. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

 

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

 

Стаття 27. Форма та зміст договору про надання правової допомоги

 

2. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

 

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох робочих днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

 

Стаття 28. Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги

 

1. Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

 

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо:

 

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

 

 

 

 

 

 

2. У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

Стаття 28. Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги

 

1. Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

 

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо:

 

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

 

2ˡ. Забороняється адвокатам, які є учасниками одного адвокатського об’єднання, або залучені одним і тим самим адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, представляти інтереси різних сторін у одному судовому процесі (провадженні).

 

2. У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

Стаття 30. Гонорар

 

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

 

 

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

 

 

 3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 30. Винагорода та відшкодування витрат адвоката

 

1.Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

 

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням в договорі про надання правової допомоги.

 

3. При встановленні між клієнтом та адвокатом розміру гонорару, який є договірним, враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Розмір гонорару визначається між клієнтом та адвокатом і відображається в договорі про надання правової допомоги із застосуванням загальних вимог договірного права.

 

4. До суми гонорару не включаються кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат адвоката, пов’язаних з виконанням договору про надання правової допомоги. Види передбачуваних витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, і порядок їх відшкодування визначаються у договорі про надання правової допомоги.

 

Розділ V

ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Стаття 31. Зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю

 

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

 

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

 

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

 

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

 

3. Право на зайняття адвокатською діяльністю зупиняється:

 

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

 

5. Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Розділ V

ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Стаття 31. Зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю

 

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

 

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

 

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

 

3) одноразового грубого порушення правил адвокатської етики.

 

 

3. Право на зайняття адвокатською діяльністю зупиняється:

 

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

 

5. Протягом строку зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування.

 

Стаття 32. Припинення права на зайняття адвокатською діяльністю

 

 1. Право на зайняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у разі:

 

 1) подання адвокатом заяви про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

 

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

 

1) порушення присяги адвоката України;

 

2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

 

3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

 

4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Стаття 32. Припинення права на зайняття адвокатською діяльністю

 

 1. Право на зайняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у разі:

 

 1) подання адвокатом письмової заяви про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

 

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

 

1) порушення присяги адвоката України;

 

2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

 

3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

 

4) систематичного порушення правил адвокатської етики.

 

Стаття 33. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката

 

 1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

 

 2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

 

 3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 33. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката

 

 1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження виключно з підстав, передбачених цим Законом.

 

 2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмового звернення, яке містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

 

 3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, крім випадків, визначених цим Законом.

 

4. Дисциплінарне провадження стосовно членів Ради адвокатів України, рад адвокатів регіонів, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону, яка визначається Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України або його заступником.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

 

3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

 

3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, наявність спору щодо гонорару, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень

 

 1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

 

 1) попередження;

 

 2) зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

 

 

 

 3) для адвокатів України - позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

 

 

 

 

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень

 

 1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

 

 1) попередження;

 

2) для адвокатів України - зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України на строк від одного місяця до одного року;

 

3) для адвокатів України - позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з занесенням про це відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України (при цьому до Єдиного реєстру адвокатів України включаються відомості про таке виключення), із позбавленням права на повторне включення до нього на строк від двох років чи безстроково.

 

 2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 36. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката

 

 1. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 36. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката

 

1. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, мають:

 

1) клієнт – щодо поведінки адвоката, який надає йому правову допомогу;

 

2) інший адвокат, якому стало відомо про порушення адвокатом правил адвокатської етики;

 

3) учасник відповідного провадження або процесуальних дій, що здійснюються за участю адвоката;

 

4) орган місцевого самоврядування – щодо поведінки адвоката, який надає безоплатну первинну правову допомогу за договором, укладеним цим органом з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням;

 

5) орган (установа) з надання безоплатної правової допомоги – щодо поведінки адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору.

Стаття 37. Стадії дисциплінарного провадження

 

 1. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

 

 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

 

 2) порушення дисциплінарної справи;

 

 3) розгляд дисциплінарної справи;

 

 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 37. Стадії дисциплінарного провадження

 

 1. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

 

 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

 

 2) порушення дисциплінарної справи;

 

 3) розгляд дисциплінарної справи;

 

 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі;

 

5) оскарження та перегляд рішення у дисциплінарній справі.

 

Стаття 38. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката

 

 1. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

 

 2. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

 

 

 

 

 

 Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

 

3. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Стаття 38. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката

 

 1. Звернення щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

 

2. За зверненням голова дисциплінарної палати приймає рішення про призначення перевірки або відмову у призначенні перевірки. У разі прийняття рішення про проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

 

 Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

 

3. Звернення про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Стаття 39. Порушення дисциплінарної справи

 1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

 

 2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Стаття 39. Порушення дисциплінарної справи

 1. За результатами розгляду звернення про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

 

 2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Стаття 40. Розгляд дисциплінарної справи

 

 2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

 Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

 

4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стаття 40. Розгляд дисциплінарної справи

 

 2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

 Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб не пізніше ніж за п’ять робочих днів про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

 

4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. За клопотанням однієї зі сторін проводиться технічна аудіо фіксація розгляду дисциплінарної справи, матеріали якої повинні зберігатися у такій справі, а копія надаватися за запитом сторін. Кожна із сторін також має право застосовувати технічну аудіофіксацію розгляду дисциплінарної справи самостійно.

 

Стаття 41. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

 

 1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

 

 

 

Стаття 41. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

 

 1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи з причин необґрунтованості та/або недоведеності викладених у зверненні обставин, які можуть слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або інших підстав, передбачених законом. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Стаття 42. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

 

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Стаття 42. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

 

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання звернення витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

 

3. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду адвокатом чи особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

Стаття 44. Завдання адвокатського самоврядування

 

 1. Завданнями адвокатського самоврядування є:

 

 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

 

 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

 

 

 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

 

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

 

 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

 

 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

 

 7) участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом.

Стаття 44. Завдання адвокатського самоврядування

 

1. Завданнями адвокатського самоврядування є:

 

1) забезпечення дотримання принципів адвокатської діяльності;

 

 

2) забезпечення високого рівня якості надання адвокатами правової допомоги;

 

3) захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

 

 

4) сприяння дотриманню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів;

 

5) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

 

6) вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів;

 

7) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

 

8) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

 

9) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

 

10) участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом;

11) участь у формуванні державної політики щодо основ організації та діяльності адвокатури.

Стаття 45. Національна асоціація адвокатів України

 

 1. Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

 

3. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Стаття 45. Національна асоціація адвокатів України

 

 1. Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною неприбутковою професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

 

3. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через систему органів адвокатського самоврядування, передбачених цим Законом.

Стаття 46. Організаційні форми адвокатського самоврядування

 

 1. Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з’їзд адвокатів України.

 

 

 

 

 

 

2. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Стаття 46. Система органів адвокатського самоврядування

 

1. Систему органів адвокатського самоврядування України складають: з’їзд адвокатів України, конференції адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, ради адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вища ревізійна комісія адвокатури, міжрегіональні ревізійні комісій адвокатури.

Стаття 47. Конференція адвокатів регіону

 

5. До повноважень конференції адвокатів регіону належать:

 

1) обрання голови та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

 

 

5) обрання голови та членів ревізійної комісії адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

 

 7) розгляд та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України;

 

 

 

 

 

 

Стаття 47. Конференція адвокатів регіону

 

5. До повноважень конференції адвокатів регіону належать:

 

1) обрання голови, секретаря, лічильної та мандатної комісій конференції адвокатів регіону, затвердження порядку денного конференції адвокатів регіону;

 

5) обрання членів міжрегіональної ревізійної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад;

 

7) розгляд та затвердження звіту про діяльність ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, звіту про виконання кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновків міжрегіональної ревізійної комісії адвокатури, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України;

 

7ˡ) скасування рішень ради адвокатів регіону;

 

7. Члени органів адвокатського самоврядування можуть брати участь у конференції адвокатів регіону з правом голосу у разі коли їх було обрано делегатами конференції.

Стаття 48. Рада адвокатів регіону

 

3. На першому засіданні члени ради адвокатів регіону за пропозицією голови ради обирають зі свого складу заступника голови та секретаря ради.

Голова, заступник голови, секретар, член ради адвокатів регіону не можуть одночасно входити до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

4. Рада адвокатів регіону:

 

2) складає порядок денний, скликає та забезпечує проведення конференції адвокатів регіону;

 

4) здійснює інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону, сприяє підвищенню їх кваліфікації;

 

7) сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;

 

 

 

 

11) виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Стаття 48. Рада адвокатів регіону

 

3. На першому засіданні члени ради адвокатів регіону за пропозицією голови ради обирають зі свого складу заступника голови та секретаря ради.

Голова, заступник голови, секретар, член ради адвокатів регіону не можуть одночасно входити до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, міжрегіональної ревізійної комісії адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

4. Рада адвокатів регіону:

 

2) складає проект порядку денного, скликає та забезпечує проведення конференції адвокатів регіону;

 

4) здійснює інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону, регулярно організовує підвищення їх кваліфікації;

 

7) утворює комітет захисту професійних прав адвокатів та забезпечення гарантій адвокатської діяльності, організовує його роботу;

 

10ˡ) забезпечує ведення веб-сайту ради адвокатів регіону;

 

11) виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Стаття 49. Голова ради адвокатів регіону

 

2. Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Стаття 49. Голова ради адвокатів регіону

 

2. Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує роботу секретаріату ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Стаття 50. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 

 2. Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

 

 Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури організовує і забезпечує ведення діловодства кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

 4. Голова, заступник голови, секретар палати, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

 

 У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Стаття 50. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 

 2. Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

 

 Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури організовує і забезпечує роботу секретаріату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

4. Голова, заступник голови, секретар палати, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, міжрегіональної ревізійної комісії адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

 

 У передбачених цим Законом випадках від імені кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури діє її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Стаття 51. Ревізійна комісія адвокатів регіону

 

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю ради адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури утворюється і діє ревізійна комісія адвокатів регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ревізійна комісія адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону.

 

 

2. Голова та члени ревізійної комісії адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Кількість членів ревізійної комісії адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону.

 

Голова, член ревізійної комісії адвокатів регіону можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала їх на посаду.

 

Голова, член ревізійної комісії адвокатів регіону не можуть одночасно входити до складу Вищої ревізійної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

 

3. За результатами перевірок ревізійна комісія адвокатів регіону складає висновки, які подає на розгляд та затвердження конференції адвокатів регіону. Ревізійна комісія адвокатів регіону може подавати результати перевірок Раді адвокатів України та з'їзду адвокатів України.

 

Стаття 51. Міжрегіональна ревізійна комісія

 

1. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю ради адвокатів регіонів та кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури утворюються і діють дев’ять міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури.

 

Міжрегіональна ревізійна комісія адвокатури складається з трьох членів, обраних конференціями адвокатів регіонів, що мають спільні адміністративні межі. Перелік регіонів, адвокати яких формують ту чи іншу міжрегіональну ревізійну комісію адвокатури затверджується З’їздом адвокатів України.

 

Кожна міжрегіональна ревізійна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна конференціям адвокатів регіонів, які обрали її членів.

 

2. Члени міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років та можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка їх обрала.

 

Член міжрегіональної ревізійної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду.

 

Члени міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої ревізійної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

3. За результатами перевірок міжрегіональні ревізійні комісії адвокатури складають висновки, які подають для врахування відповідним радам адвокатів регіонів, кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури, а на розгляд та затвердження – конференції адвокатів відповідного регіону. Міжрегіональна ревізійна комісія адвокатури може подавати результати перевірок Раді адвокатів України та з’їзду адвокатів України.

 

4. Матеріально-технічне забезпечення діяльності міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури здійснюється секретаріатом Національної асоціації адвокатів України у межах її затвердженого кошторису.

Стаття 52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 

 6. Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

 

8. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури представляє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує скликання та проведення засідань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, організовує і забезпечує ведення діловодства у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, розпоряджається коштами і майном Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до затвердженого кошторису, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями Ради адвокатів України і з'їзду адвокатів України.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може отримувати винагороду у розмірі, встановленому з'їздом адвокатів України або Радою адвокатів України.

 

Стаття 52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 

 6. Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

 

8. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури представляє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує скликання та проведення засідань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, організовує роботу секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розпоряджається коштами і майном Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до затвердженого кошторису, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями Ради адвокатів України і з'їзду адвокатів України.

 

Голова та члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури можуть отримувати винагороду у розмірі, встановленому з'їздом адвокатів України або Радою адвокатів України.

Стаття 53. Вища ревізійна комісія адвокатури

 

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України, її органів, рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, діяльністю ревізійних комісій адвокатів регіонів утворюється і діє Вища ревізійна комісія адвокатури.

 

2. Голова та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури обираються з'їздом адвокатів України строком на п'ять років з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років. Кількість членів Вищої ревізійної комісії адвокатури визначається з'їздом адвокатів України.

 

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з'їзду адвокатів України.

 

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу ревізійної комісії адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

Голова та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури можуть отримувати винагороду за роботу в її складі у розмірі, встановленому з'їздом адвокатів України.

 

3. За результатами перевірок Вища ревізійна комісія адвокатури складає висновки, які подає на розгляд та затвердження з'їзду адвокатів України. Вища ревізійна комісія адвокатури може подавати результати перевірок Раді адвокатів України, Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури

Стаття 53. Вища ревізійна комісія адвокатури

 

1. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, методичного забезпечення міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури утворюється і діє Вища ревізійна комісія адвокатури.

 

 

2. Голова та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури обираються з'їздом адвокатів України строком на п'ять років з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років. Кількість членів Вищої ревізійної комісії адвокатури визначається з'їздом адвокатів України.

 

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з'їзду адвокатів України.

 

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу ревізійної комісії адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

 

Голова та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

 

3. За результатами перевірок Вища ревізійна комісія адвокатури складає висновки, які подає для врахування Національній асоціації адвокатів України, Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, а на розгляд та затвердження – з'їзду адвокатів України.

Стаття 54. З'їзд адвокатів України

 

7. З'їзд адвокатів України:

 

1) обирає голову і заступників голови Ради адвокатів України, голову і заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, голову і членів Вищої ревізійної комісії адвокатури та достроково відкликає їх з посад;

 

 

 

 

 

 

 

7) затверджує кошторис Ради адвокатів України, кошторис Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджує звіт про їх виконання;

 

8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

 

Стаття 54. З'їзд адвокатів України

 

7. З'їзд адвокатів України:

 

1) обирає голову, секретаря та лічильну та мандатну комісії з’їзду адвокатів України затверджує порядок денний з’їзду адвокатів України;

 

6ˡ) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

 

6І) встановлює розмір відрахувань рад адвокатів регіонів для забезпечення основної діяльності Національної асоціації адвокатів України та органів адвокатського саморвядування;

 

7) затверджує кошторис та штатний розпис Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджує звіт про виконання їх кошторисів;

 

7ˡ) переглядає рішення Ради адвокатів України;

 

9. Члени органів адвокатського самоврядування можуть брати участь у з’їзді адвокатів України з правом голосу у разі коли їх було обрано делегатами з’їзду адвокатів України.

Стаття 55. Рада адвокатів України

 

4. Рада адвокатів України:

 

1) складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з'їзду адвокатів України;

 

2) визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з'їзду адвокатів України;

 

 

3) забезпечує виконання рішень з'їзду адвокатів України;

 

4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього;

 

5) затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;

 

6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з'їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);

 

 

 

7) визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

 

8) сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність;

 

9) сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;

 

 

 

10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з'їзду адвокатів України;

 

11) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;

 

 

12) визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України;

 

13) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України.

Стаття 55. Рада адвокатів України

 

4. Рада адвокатів України:

 

1) складає проект порядку денного, забезпечує скликання та проведення з'їзду адвокатів України;

 

2) визначає єдині для всіх регіонів України квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з'їзду адвокатів України;

 

3) забезпечує виконання рішень з'їзду адвокатів України;

 

4) забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

 

 

5) затверджує єдиний для всіх регіонів України регламент конференції адвокатів регіону, положення про ради адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, положення про міжрегіональні ревізійні комісії адвокатури, положення про комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;

 

6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з’їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9) координує роботу комітетів захисту професійних прав адвокатів та забезпечення гарантій адвокатської діяльності та комісій з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги рад адвокатів регіонів;

 

10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з'їзду адвокатів України;

 

11) скасовує рішення рад адвокатів регіонів, які суперечать закону або рішенням вищих органів адвокатського самоврядування;

 

12) визначає офіційний засіб масової інформації Національної асоціації адвокатів України;

 

13) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;

 

13ˡ) затверджує положення про секретаріат Національної асоціації адвокатів України;

 

13І) надає роз’яснення з питань застосування законодавства про адвокатуру адвокатську діяльність;

 

13і) встановлює плату за складання кваліфікаційного іспиту;

 

14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України.

Стаття 57. Обов'язковість рішень органів адвокатського самоврядування

 

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Стаття 57. Обов'язковість рішень органів адвокатського самоврядування

 

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх оприлюднення на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України

Стаття 58. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування

1. Утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок:

 

1) плати за складання кваліфікаційного іспиту;

 

2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

 

3) відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

 

4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань;

 

 

5) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

 

6) інших не заборонених законом джерел.

 

2. Розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

 

Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.

 

Розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначається з урахуванням потреби покриття витрат для забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

 

3. Фінансування органів адвокатського самоврядування, розпорядження їх коштами та майном здійснюється відповідно до кошторисів, що затверджуються конференціями адвокатів регіонів та з'їздом адвокатів України.

 

4. Фінансова звітність органів адвокатського самоврядування щорічно оприлюднюється у порядку, затвердженому Радою адвокатів України.

Стаття 58. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування

 1. Фінансування основної діяльності Національної асоціації адвокатів України та органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок:

 

1) внесків за складання кваліфікаційного іспиту;

 

2) 1/5 внесків за проходження стажування;

 

3) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

 

 

4) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб (крім адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та об’єднань адвокатів);

 

5) інших не заборонених законом джерел.

 

 

 

2. Кошти з усіх джерел, визначених у частині першій цієї статті, надходять на поточні банківські рахунки рад адвокатів регіонів, з яких автоматично здійснюються відрахування для забезпечення основної діяльності у розмірі, визначеному з’їздом адвокатів України, але не менше:

 

20% - до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії  адвокатури відповідного регіону;

 

10%  - до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

 

20% – до Національної асоціації адвокатів України для забезпечення її основної діяльності, а також основної діяльності Ради адвокатів України адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Розміщення коштів Національної асоціації адвокатів України та її органів самоврядування на депозитних рахунках забороняється.

 

 

4. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, міжрегіональних ревізійних комісій адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України і не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 січня року, за який сплачуються внески. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.

 

5. Фінансування органів адвокатського самоврядування, розпорядження їх коштами та майном здійснюється у порядку, що затверджується Радою адвокатів України, відповідно до кошторисів, що затверджуються конференціями адвокатів регіонів та з'їздом адвокатів України.

 

6. З’їзд адвокатів України може прийняти рішення про утворення окремого фонду для компенсації дефіциту коштів на забезпечення основної діяльності органів адвокатського самоврядування в окремих регіонах у зв’язку з чисельністю адвокатів у цих регіонах, розмір відрахувань до нього та порядок використання коштів такого фонду або затвердити зведений кошторис Національної асоціації адвокатів України та системи органів адвокатського самоврядування.

 

7. Фінансова звітність про поточні надходження та витрати Національної асоціації адвокатів України, органів адвокатського самоврядування щоквартально оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та веб-сайтах рад адвокатів регіонів у порядку, визначеному Радою адвокатів України.

 

Стаття 59. Набуття адвокатом іноземної держави права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні. Особливості статусу адвоката іноземної держави

 

 1. Адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

 

 

 

 2. Адвокат іноземної держави, який має намір здійснювати адвокатську діяльність на території України, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання чи перебування в Україні із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України. До заяви додаються документи, що підтверджують право такого адвоката на зайняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі. Перелік таких документів затверджується Радою адвокатів України.

 

 

6. При здійсненні адвокатом іноземної держави адвокатської діяльності на території України на нього поширюються професійні права і обов’язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності та організаційні форми адвокатської діяльності, визначені цим Законом.

Стаття 59. Набуття адвокатом іноземної держави права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні. Особливості статусу адвоката іноземної держави

 

 1. Адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Адвокат іноземної держави може надавати правову допомогу на території України виключно з питань права відповідної іноземної держави та/або міжнародного права.

 

 2. Адвокат іноземної держави, який має намір здійснювати адвокатську діяльність на території України, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання чи перебування в Україні із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України. До заяви додаються документи, що підтверджують право такого адвоката на зайняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі. Порядок звернення та перелік відповідних документів затверджується Радою адвокатів України.

 

6. При здійсненні адвокатом іноземної держави адвокатської діяльності на території України на нього поширюються професійні права і обов’язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності та організаційні форми адвокатської діяльності, визначені цим Законом. Адвокат іноземної держави не має права брати участь в роботі органів адвокатського самоврядування.