Чиновникам можуть дозволити займатися бізнесом офіційно
Виявляється, заборона особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування брати участь у загальних зборах організацій, що мають на меті отримання прибутку, не відповідає Конституції.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.03.2012 N 6-рп, проаналізувавши відповідні положення закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Наслідки появи такого рішення кореспонденту «ЗіБ» пояснив адвокат, партнер юридичної компанії «КПД Консалтинг» Віталій Пацюк.
Пункт 2 ч.1 ст.7 Закону забороняв Президенту, Прем'єр-міністру, міністрам, народним депутатам та іншим чиновникам входити до складу органу управління чи наглядової ради організації, що має мету отримання прибутку. Виняток становили випадки, коли ці особи управляли акціями (частинами, паями), що належать державі або територіальній громаді, і представляли інтереси держави або територіальної громади.
На думку експерта, чинне законодавство відносить загальні збори учасників (акціонерів) господарського товариства до вищих органів управління і кожен учасник ТОВ або акціонер АТ, незалежно від розміру належної йому частки або пакета акцій формально входить до складу органу управління такого товариства. Тому основною ідеєю положення антикорупційного закону було відсторонити таких осіб від можливості впливати через владні повноваження на свій бізнес і бізнес конкурентів. Тепер такого бар'єру немає.
Пан Пацюк звернув увагу, що закон «Про засади запобігання і протидії корупції» - не єдиний нормативний акт, що обмежує посадових осіб у можливості брати участь у роботі органів управління господарюючих суб'єктів. Як приклад він навів п. 6 ч. 1 ст.6 закону «Про статус народного депутата України». Також закон «Про вибори народних депутатів» передбачає обов'язок кандидата, в разі його обрання передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права. Зустрічаються аналогічні обмеження і в законах, що регулюють статус і діяльність інших посадових осіб. «Таким чином, не виключено, що надалі Конституційний Суд буде розглядати справи про конституційність цих положень чи вони будуть змінені законодавцем самостійно» - припустив юрист.