Закон і Бізнес


Чому ЄСПЛ відхиляє заяви українців по суті


Фото: Adrian Grycuk / Wikimedia Commons

27.10.2026 11:22
933

Комітет НААУ зібрав торішні й цьогорічні рішення ЄСПЛ у справах проти України, де Суд оцінював, чи заява явно необґрунтована і чи завдано заявнику суттєвої шкоди.


Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Комітет НААУ з питань трудового права представив дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025–2026 роки, присвячений критеріям прийнятності заяв на основі суті справи. Попереднє видання стосувалося меж юрисдикції ЄСПЛ, а нове — підстав неприйнятності, пов’язаних із самою суттю скарг.

Дайджест складається з двох розділів: про явну необґрунтованість заяви (ст.35 §3 (a) Конвенції) та про відсутність суттєвої шкоди (ст.35 §3 (b) Конвенції). До кожної справи наведено фактичні обставини, оцінку й позицію Суду, а також посилання на базу HUDOC.

Коли заяви визнали явно необґрунтованими

Перший розділ містить шість рішень 2026 року у справах проти України. Серед них:

Noga v. Ukraine: у набувачки витребували без компенсації земельну ділянку з особливо охоронюваних лісових земель, і вирішальним стало те, що вона знала або мала знати про ризики придбання та свідомо їх прийняла;

Kryuk v. Ukraine: перебування обвинувачених у скляній огородженій конструкції в залі суду не досягло мінімального рівня жорстокості, потрібного для застосування ст.3 Конвенції;

Skrybka v. Ukraine: призупинення виплати пенсій працюючим державним службовцям у 2015 році Суд визнав тимчасовим і пропорційним втручанням;

Boyarov and others v. Ukraine: скаргу адвоката на блокування російських інтернет-сервісів визнали явно необґрунтованою, адже він продовжував користуватися ними через VPN і не довів втрати клієнтів чи доходів.

Коли шкоду визнали суттєвою

У другому розділі зібрано справи, в яких ЄСПЛ розглядав критерій відсутності суттєвої шкоди, але не застосував його:

Sytnyk v. Ukraine: внесення імені заявника до відкритого Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, без обмеження в часі завдало шкоди його професійній і соціальній репутації;

Korotyuk v. Ukraine: книгу заявниці незаконно поширювали в інтернеті, і через неефективне розслідування вона не змогла встановити навіть сам факт та обсяг шкоди.

Дайджест підготувала член ради Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Черевко. Ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.

Закон і Бізнес