Історичний ареал: що потрібно враховувати забудовнику — огляд ВС

Починаючи з 1.01.2019 за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт в історичних населених місцях є неможливим.

Про це нагадав Касаційний адміністративний суд, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції у справі №580/539/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі прокурор звернувся із позовом про визнання протиправним і скасування наказу про затвердження містобудівних умов і обмежень для проектування об’єкта будівництва. На його думку, спірний наказ затверджує містобудівні умови і обмеження на дві земельні ділянки одночасно, виданий фактично на нове будівництво, а не на реконструкцією житлового будинку. А це є порушенням Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 №318.

Цим порядком передбачено, що з 1.01.2019 в разі відсутності історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик) в історично населених місцях, у тому числі в тих, де визначені історичні ареали, є неможливим.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Постановою апеляційного адмінсуду це рішення скасоване та ухвалено нове про задоволення позову.

КАС погодився із цим, зазначивши, що основна мета історико-архітектурного опорного плану — захист традиційного характеру середовища історичного населеного місця, тобто збереження його історично успадкованого вигляду та об’ємно-просторової структури. Його наявність, в першу чергу, є вимогою законодавства, яка зумовлена необхідністю захисту традиційного характеру середовища історичного населеного місця. Відтак, відсутність останнього не лише порушує законодавство, а й очевидно свідчить про реальну загрозу об’єктам культурної спадщини та їх належному збереженню.

Крім цієї справи до тематичного огляду практики КАС щодо розгляду справ у сфері охорони культурної спадщини включені й інші ключові правові позиції, сформовані за результатами розгляду відповідної категорії адміністративних справ за 2018—2026 роки. Зокрема, щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері управління культурною спадщиною, процедур державної реєстрації об’єктів культурної спадщини, забезпечення охорони пам’яток, а також відповідальності за порушення законодавства у цій сфері.

Крім того, висвітлено підходи Суду до вирішення спорів, що виникають під час здійснення містобудівної діяльності в межах історичних ареалів населених пунктів, на територіях історико-культурних заповідників, у зонах охорони пам’яток та на землях історико-культурного призначення.

Окрему увагу приділено питанням обов’язковості дотримання вимог генеральних планів населених пунктів, погодження проєктної документації та земляних робіт з органами охорони культурної спадщини, а також особливостям здійснення будівельної діяльності на територіях, що перебувають під охороною держави або включені до об’єктів всесвітньої спадщини.

Закон і Бізнес