Шість місяців минули: як прийняти спадщину після спливу строку

Пропуск шестимісячного строку не завжди означає втрату спадщини. Мін'юст пояснює, коли можна обійтися згодою інших спадкоємців, а коли доведеться звертатися до суду, і які причини суд визнає поважними.

Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін'юст.

Для прийняття спадщини закон встановлює шестимісячний строк. Він починається з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого його оголошено померлим. Спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем і не подав у цей період заяву, вважається таким, що не прийняв спадщину. Проте за певних умов право на спадкування можна реалізувати й після спливу строку.

Кому не потрібно подавати заяву

Спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову.

Також такими, що прийняли спадщину, вважаються:

малолітні та неповнолітні особи;

недієздатні особи;

особи, цивільна дієздатність яких обмежена.

Якщо нотаріусу бракує документів про спільне проживання зі спадкодавцем, цей факт можна встановити в судовому порядку.

Два способи, якщо строк пропущено

Ст.1272 Цивільного кодексу передбачає два способи подати заяву після завершення строку.

Перший — отримати письмову згоду всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Тоді звертатися до суду не потрібно: заяву можна подати нотаріусу, а в сільських населених пунктах — уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування.

Другий — звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку. Суд може задовольнити позов, якщо встановить, що строк пропущено з поважної причини — через об'єктивні, непереборні та істотні обставини.

Які причини можуть бути поважними

За судовою практикою поважними причинами вважають, зокрема:

тривалу хворобу спадкоємця;

тривале перебування за межами України;

відбування покарання в місцях позбавлення волі;

необізнаність про наявність заповіту;

велику відстань між місцем проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна;

складні умови праці, пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями;

строкову службу в Збройних Силах;

необхідність отримати свідоцтво про смерть з апостилем, якщо спадкодавець помер за кордоном.

Перебування за кордоном саме по собі не свідчить про непереборні перешкоди. Суд враховує, чи міг спадкоємець оформити заяву через консульство або надіслати її поштою.

Які причини не визнають поважними

Самі по собі не є підставою для додаткового строку:

незнання строку та порядку прийняття спадщини;

необізнаність про наявність спадкового майна;

похилий вік або непрацездатність;

невизначеність між спадкоємцями, хто прийматиме спадщину;

відсутність коштів на проїзд;

несприятливі погодні умови;

переживання через смерть спадкодавця без підтвердження відповідного захворювання.

Докази і відповідачі

Суди беруть до уваги переважно письмові докази: довідки медичних установ, довідки про відрядження чи перебування за кордоном, інші документи й листування. Важливо довести не лише наявність обставин, а й те, що саме вони завадили вчасно подати заяву.

Відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а якщо таких немає — територіальна громада в особі сільської, селищної чи міської ради за місцем відкриття спадщини. Позови щодо нерухомого майна подають за місцем його знаходження.

Після рішення суду

Після набрання рішенням законної сили потрібно в межах визначеного судом строку подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Саме рішення суду не означає автоматичного прийняття спадщини. Повторно отримати додатковий строк не можна.

Раніше ми писали, що варто знати спадкоємцям про шестимісячний строк прийняття спадщини.

Закон і Бізнес