
Судді-доповідачі в цій справі — Олег Первомайський (крайній ліворуч) та Василь Лемак (крайнгій праворуч) .Фото: КСУ.
Відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями.
На цьому наголосив другий сенат Конституційного Суду, визнаючи конституційними п.9 ч.1, ч.3 ст.309 Кримінального процесуального кодексу, інформує «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, що оскаржені приписи визначають, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про «арешт майна або відмову в ньому». Натомість не можна оскаржити відмову в скасуванні арешту. Хоча, на думку авторів конституційної скарги, результат в обох випадках однаковий — втручання в право на мирне володіння майном.
У рішенні від 14.10.2026 №12-р(ІІ)/2026 сенат зауважив, що право на доступ до суду апеляційної інстанції не є абсолютним і може обмежуватися, якщо слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Головне, аби такі обмеження ґрунтуватися на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками, мали правомірну мету й були домірними.
На думку Суду, оспорювані приписи КПК чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини та мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в розумні строки.
Дотримано й вимоги домірності втручання в права особи. Адже наявні процесуальні гарантії судового захисту права власності або володіння майном, зокрема:
обов’язок слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК;
обов’язок слідчого судді чи суду в разі задоволення клопотання застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (ч.4 ст.173 КПК);
право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, на звернення з клопотанням про скасування арешту повністю або частково (абзац перший ч.1 ст.174 КПК);
право зазначених осіб на звернення з клопотанням про скасування арешту майна в разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий ч.1 ст.174 КПК);
право особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в разі зміни підстав його подальшого застосування;
право особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (п.9 ч.1 ст.309 КПК).
Отже, Суд дійшов висновку, що п.9 ч.1, ч.3 ст.309 КПК в аспекті встановлення обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна є такими, що відповідають Конституції.