Договір передбачає ВКЗ, а суд вимагає явки — РАУ пояснила, як діяти адвокату
Фото: НААУ
Договір із клієнтом про дистанційну роботу не зобов'язує суд проводити засідання онлайн. Але й вимагати особистої явки без мотивованої ухвали суд не може.
Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Національну асоціацію адвокатів України.
Чимало адвокатів працюють дистанційно й передбачають у договорі з клієнтом надання правничої допомоги через відеоконференцзв'язок. Проте така форма роботи сама по собі не зобов'язує суд проводити кожне засідання в режимі відеоконференції.
Як діяти адвокату, коли суддя вимагає особистої явки, роз'яснила Рада адвокатів України за результатами розгляду звернення адвоката Олега Несінова. Питання доповідав представник адвокатів Чернівецької області у складі РАУ Анатолій Тельман.
Договір і процес — різні відносини
Види правничої допомоги, обсяг доручення та межі повноважень адвоката визначає договір, тож адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих клієнтом. Водночас суд не є стороною цього договору і не пов'язаний його умовами, коли визначає порядок проведення конкретного засідання. Після допуску до кримінального провадження адвокат набуває статусу захисника, і порядок його участі визначають норми КПК та процесуальні рішення суду.
Ст.336 КПК дозволяє судове провадження в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасника. Однак це не означає, що кожен учасник має безумовне право вимагати проведення будь-якого засідання виключно дистанційно. Рішення про відеоконференцію суд ухвалює з власної ініціативи або за клопотанням, з урахуванням особливостей процесуальної дії, права на захист, можливості конфіденційного спілкування захисника з клієнтом, якості зв'язку та інших обставин.
Якщо суд вважає особисту участь захисника необхідною, таке рішення має бути ухвалене в межах закону та належно обґрунтоване. Загального посилання на те, що адвокат зобов'язаний прибути, без розгляду клопотання про відеоконференцію і мотивованої ухвали недостатньо.
Обов'язок захисника прибувати для участі в процесуальних діях за ст.47 КПК слід тлумачити системно зі ст.336. Він не означає автоматичного обов'язку фізично перебувати в приміщенні суду щоразу, коли закон і суд допускають відеоконференцію.
Що робити адвокату
За словами А.Тельмана, адвокат, який не може прибути особисто, має завчасно подати письмове клопотання про дистанційну участь і зазначити в ньому:
– Посилання на ст.336 КПК та умови договору з клієнтом.
– Обставини, що обґрунтовують дистанційну участь.
– Готовність використовувати належні технічні засоби.
– Що дистанційна участь не спрямована на затягування розгляду, а за потреби — інші способи забезпечити участь.
У разі відмови варто просити суд постановити мотивовану ухвалу.
А як щодо дисциплінарної відповідальності
Фізична відсутність адвоката в залі суду не може автоматично вважатися неналежним виконанням професійних обов'язків. Значення мають своєчасність повідомлення суду, подання клопотання, об'єктивні причини, технічна готовність і відсутність наміру затягувати розгляд.
Повідомлення суду до органів адвокатського самоврядування чи припущення про можливий дисциплінарний проступок не є рішенням про притягнення до відповідальності. Наявність проступку встановлює виключно компетентний орган адвокатського самоврядування — з дослідженням усіх обставин і забезпеченням адвокату права на пояснення, захист та оскарження.
За підсумками розгляду РАУ ухвалила роз'яснення: суд може визначити особисту участь адвоката лише в межах наданих законом повноважень, з урахуванням обставин справи та належно мотивованим процесуальним рішенням. Якщо адвокат завчасно повідомив суд, обґрунтував клопотання, був технічно готовий і не мав наміру затягувати процес, сама його відсутність у приміщенні суду не є достатньою підставою для висновку про дисциплінарний проступок.
Раніше ми писали, що суди можуть зобов'язати забезпечувати учаснику справи відеоконференцію з будь-якого місця.