Як стягнути витрати на адвоката в апеляції, яку він програв, але виграв касацію — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото: Мінфін
Судові витрати, понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції, також підлягають розподілу касаційним судом за наслідками перегляду справи в касаційному порядку.
Такий висновок зробила Велика палата ВС у додатковій постанові у справі №911/1138/25, інформує «Закон і Бізнес».
На розгляді ВП ВС перебували касаційні скарги товариства на судові рішення апеляційного госпсуду. Велика палата їх задовольнила, скасувала постанову та додаткову постанову апеляційного госпсуду, а рішення суду першої інстанції залишила в силі. Стягнула з позивача судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги.
Представник ТОВ звернувся із заявою про ухвалення додаткової постанови про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, з яких 50 тис. грн., понесених у суді апеляційної та 80 тис. грн. — касаційної інстанцій.
У відзиві позивач звертав увагу, що заява не містить будь-якого прохання про визнання поважними причини неподання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що, звертаючись до суду зі скаргами, відповідач вказав орієнтовний розмір судових витрат. Також зазначив, що з огляду на те, що не може передбачити весь обсяг наданих адвокатом послуг у суді апеляційної інстанції, а також тривалість розгляду цієї справи під час касаційного перегляду, докази понесених витрат, зокрема й акт приймання-передачі юридичних послуг, будуть надані у порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК, а саме протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення не на користь сторони відповідача. За таких обставин, у сторони відповідача як pars victa (сторони, яка програла) не було підстав виконувати приписи ст.129 ГПК щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Адже такі витрати апріорі не могли бути розподілені шляхом їх покладення на позивача як pars victrix (сторони, яка перемогла).
Натомість розумним та передбачуваним є включення заяви про відшкодування таких витрат до змісту касаційної скарги та додання відповідних доказів саме до касаційної скарги.