Доступ судів до банківської таємниці від іноземних регуляторів обмежать

Цивільні та господарські суди не зможуть витребувати банківську таємницю, яку НБУ отримав від органу банківського нагляду іншої держави. Розкрити такі дані Нацбанк зможе лише за згодою джерела і в межах визначеної мети.

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу проєкт  «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України» (№15555), інформує «Закон і Бізнес».

Проєкт, що готувався для імплементації директиви 2013/36/ЄС та виконання умов переговорного розділу 9 «Фінансові послуги», подала народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк. НБУ документ підтримав.

Зміни стосуються не всієї банківської таємниці й не розширюють перелік її одержувачів. Ідеться про інформацію, яку НБУ отримав від органу банківського нагляду іншої держави. Розкрити її Нацбанк зможе виключно за згодою цього органу та лише для цілей, указаних у такій згоді.

Водночас цивільним і господарським судам пропонується заборонити витребовувати таку інформацію як доказ. Обмеження поширюватиметься також на забезпечення доказів до подання позову та на сприяння третейському суду або міжнародному комерційному арбітражу. Якщо клопотання чи заява стосуватиметься одержаних від іноземного регулятора відомостей, суд залишатиме її без задоволення. Кримінального та адміністративного судочинства ці зміни безпосередньо не стосуються.

За чинними правилами ЦПК питання про розкриття банківської таємниці розглядається у закритому засіданні, особу мають повідомити про розгляд, а в рішенні визначаються одержувач, обсяг інформації та мета її використання. Особа, якої стосуються дані, може оскаржити рішення протягом п’яти днів. Водночас воно виконується негайно, а апеляція не зупиняє виконання.

Головне науково-експертне управління Апарату ВР звернуло увагу на неузгодженість положень про судову заборону та згоду іноземного регулятора. Парламентські експерти рекомендують визначити у проєкті, чи зберігатиметься заборона, коли регулятор дозволив розкриття.

За словами старшого партнера Адвокатського об’єднання Dgravity Legal Володимира Ємельянова, закон у разі його прийняття у запропонованій редакції проєкту матиме значення насамперед для українських компаній, які обслуговуються міжнародними банківськими групами, мають рахунки чи кредити за кордоном або здійснюють транскордонні операції.

«Іноземний регулятор може передавати НБУ відомості про рахунки й операції компанії, її кредитні зобов’язання, забезпечення, контрагентів, фінансовий стан або результати перевірки походження коштів. Законопроєкт посилює захист таких даних: одержану від іноземного органу інформацію Нацбанк зможе розкрити лише за його згодою та для погодженої мети», – пояснив він.

Але одночасно для бізнесу це матиме також зворотний бік, переконаний В.Ємельянов. «Якщо такі матеріали підтверджують обставини кредитного, корпоративного або іншого господарського спору, компанія не зможе розраховувати, що суд витребує їх у НБУ. Причому запропонована заборона сформульована так, що може діяти навіть тоді, коли іноземний регулятор погодив розкриття. Втім, цю неузгодженість можуть усунути до другого читання», – відзначив адвокат. За такого регулювання у компаній не виникає нових комплаєнс-обов’язків, але підвищується практичне значення належного зберігання документів і завчасного формування власної доказової бази щодо транскордонних операцій.

Закон і Бізнес