За яких умов допустима конфіскація спільного майна подружжя — ЄСПЛ

Конфіскація спільного майна подружжя, придбаного за кошти, що були викрадені, хоч і є втручанням у право на мирне володіння майном, однак передбачена законом та переслідує легітимну мету.

На цій підставі Європейський суд з прав людини констатував відсутність порушення ст.1 Першого протоколу у справі «Sylvie Vallée v. France», інформує «Закон і Бізнес».

Згдіно з обставинами справи, заявниця перебувала у шлюбі із паном С., який працював бухгалтером компанії. У 2014 році керуючий цією компанією подав скаргу на нього зі звинуваченнями у привласненні коштів. Слідство встановило, що за 10 років роботи пан С. вніс на спільний рахунок подружжя майже 676 тис. євро, отриманих чеками від дочірніх фірм.

Кримінальний суд м.Ренн визнав пана C. винним у зловживанні довірою та призначив йому покарання у вигляді 18 місяців позбавлення волі із конфіскацію двох об’єктів нерухомості, придбаних у 1999-ма та 2003 рр., визнавши їх опосередкованим доходом, одержаним злочинним шляхом. Водночас було закрито провадження в частині обвинувачення щодо приховування майна, отриманого внаслідок скоєного злочину, оскільки слідство не спроміглося довести, що дружині було відомо про розкрадання.

Остання подала клопотання щодо зміни вироку, аби конфіскація стосувалася лише його частки у спільній власності подружжя. Апеляційний суд задовольнив клопотання, але за касаційною скаргою прокурора це рішення було скасовано.

У зверненні до Страсбургу жінка скаржилася на те, що її несправедливо позбавили власності за результатами кримінального провадження, стороною якого вона не була.

У рішенні від 3.09.2026 ЄСПЛ, оцінюючи пропорційність втручання і те, чи було забезпечено справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу та захистом основоположних прав заявниці, зазначив, що ступінь її вини чи обачності не мав значення. Водночас Суд зауважив, що заявниця протягом 6 років доки тривав судовий розгляд, користувалася вигодою від доходів, одержаних злочинним шляхом (проживала в будинку та здавала в оренду іншу нерухомість). До того ж вона могла викласти свої зауваження в судових засіданнях, а також навести відповідні аргументи в клопотанні, яке вона подала.

ЄСПЛ зауважив, що національні суди зробили чіткий розрахунок коштів, які були привласнені та реінвестовані в покращення об’єктів нерухомості — понад 338 тис. евро, включно із басейном за 34 тис. євро та садом за 51 тис. євро. В той час як офіційний дохід подружжя становив лише 3400 євро на місяць, не рахуючи витрат на погашення іпотеки.

І хоча дружина не була визнана стороною кримінального процесу, вона мала можливість прийти в судове засідання та викласти свої аргументи щодо конфіскації майна.

Крім того, ЄСПЛ врахував передбачену стст.1468 і 1472 Цивільного кодексу Франції можливість отримати компенсацію за фінансові втрати, яких зазнала спільна власність подружжя внаслідок злочинів, вчинених одним із них, — тобто в даному випадку від чоловіка. Однак, дотепер заявниця не вчинила дій, спрямованих на припинення спільної сумісної власності для визначення розміру такої компенсації.

Отже, ключовим була не сама можливість конфіскації майна подружжя, а чітке визначення цих об’єктів та наведення розрахунків необґрунтованості придбання та покращення цих активів. Тобто чіткий зв’язок між скоєним чоловіком злочином та об’єктами конфіскації.

Закон і Бізнес