Без заповіту: хто і в якій черзі має право на спадщину
Кадр із серіалу "Спадкоємці"
Якщо заповіту немає або він не охоплює всю спадщину, майно переходить спадкоємцям за законом — у порядку однієї з п'яти черг, залежно від ступеня спорідненості.
Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.
Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців.
Цивільним кодексом встановлено, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом. Якщо спадкодавець за життя не склав заповіт, чи його визнано недійсним, у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також якщо заповіт не охоплює всю спадщину — спадкування відбувається за законом.
П'ять черг спадкування за законом
Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості: кожна наступна черга успадковує лише за відсутності спадкоємців попередньої черги, їх усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від неї.
– Перша черга — діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (включно з дітьми, народженими поза шлюбом за наявності встановленого батьківства, та усиновленими дітьми).
– Друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід з боку батька й матері.
– Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.
– Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини.
– П'ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця (неповнолітня чи непрацездатна особа, яка не менш як п'ять років одержувала від спадкодавця основну матеріальну допомогу).
Спадкування усиновленими та усиновлювачами
Усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі — з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Усиновлений не спадкує за законом після смерті батьків чи інших родичів за походженням по висхідній лінії — і навпаки. Якщо ж рішенням суду про усиновлення збережено правовий зв'язок з бабою, дідом, братом чи сестрою за походженням, усиновлений має право на спадкування за правом представлення (після баби/діда) або як спадкоємець другої черги (після брата/сестри).
Спадкування за правом представлення
Це коли спадкоємець помер до відкриття спадщини — і його місце у спадкуванні займають його власні нащадки:
– Внуки, правнуки спадкодавця спадкують частку, яка належала б їхнім батькам чи бабі й дідові.
– Прабаба, прадід спадкують частку, яка належала б їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця).
– Племінники спадкують частку, яка належала б їхнім батькам (сестрі, братові спадкодавця).
– Двоюрідні брати та сестри спадкують частку, яка належала б їхнім батькам (тітці, дядькові спадкодавця).
Якщо таких спадкоємців кілька, частка померлого родича ділиться між ними порівну. По прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Зміна черговості та розміру часток
Черговість спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини, — але без порушення прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, або того, хто має право на обов'язкову частку. Також особа, яка є спадкоємцем наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями чинної черги, якщо тривалий час опікувалася безпорадним через похилий вік, хворобу чи каліцтво спадкодавцем.
Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом рівні. Змінити розмір частки можна за усною угодою (щодо рухомого майна) або лише письмовою, посвідченою нотаріусом (щодо нерухомості чи транспортних засобів).