Коли касаційний суд відмовить у виклику потерпілого, свідків чи експерта — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото ілюстративне
Сама лише незгода учасника провадження з показаннями потерпілого, свідків чи висновками експертів не може бути підставою для їх повторного допиту, який не належать до повноважень суду касаційної інстанції.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, відхиливши вимоги засудженої про виклик експертів, потерпілої та свідків у справі №373/1916/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили особу, яка вбила співмешканця під час розпивання спиртних напоїв, за ч.2 ст.121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
У касаційній скарзі засуджена зазначила, що вирок ґрунтується на неправдивих показаннях свідків, а тому наполягала на необхідності забезпечити виклик у судове засідання експертів, потерпілої та свідків для проведення повторного допиту й очних ставок.
Натомість ККС нагадав, що згідно з положеннями КПК повторний допит потерпілого, свідків, а також виклик експертів не є обов’язковими, якщо їхні показання та висновки вже були предметом повного й усебічного дослідження суду, а заявлені клопотання не містили належного мотивування щодо наявності нових суттєвих обставин.
Відповідно до ст.356 КПК виклик експерта в судове засідання здійснюється виключно для роз’яснення наявного висновку. Процесуальні дії щодо перегляду чи спростування результатів експертизи потребують наявності обґрунтованих сумнівів у кваліфікації експерта або порушення процедури дослідження. Так само й повторний допит потерпілої та свідків є допустимим лише за умови, якщо під час судового розгляду з’ясувалося, що особа може надати показання стосовно обставин, щодо яких її не допитували (ч.14 ст.352, ч.2 ст.353 КПК).
Тож повторний допит осіб, які дали чіткі й послідовні показання, суперечить засадам розумних строків і безпосередності дослідження доказів.
ККС констатував, що в цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції повно та всебічно дослідив як показання потерпілої та свідків, так і висновки експертиз. Останні є чіткими, вичерпними й категоричними і щодо механізму та причин настання смерті потерпілого, і щодо інших ключових обставин справи.
До того ж, право заявляти клопотання не означає обов’язку суду задовольняти будь-яку необґрунтовану вимогу сторони.