Чи будь-який спір між сторонами договору може вирішувати третейський суд — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Реєстрація податкової накладної є обов’язком платника в публічно-правових відносинах, а не цивільним обов’язком перед покупцем. Тому такий спір не міг бути переданий на вирішення третейського суду.
На цьому наголосив Касаційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу апеляційної інстанції у справі №873/49/26, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі постійно діючий третейський суд задовольнив позов товариства про стягнення збитків у сумі майже 510 тис. грн. з іншого ТОВ.
Своєю чергою, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із заявою про скасування такого рішення, а позивач — із заявою про видачу наказу на примусове виконання.
Апеляційний госпсуд рішення третейського суду скасував і відмовив у видачі виконавчого документа.
У касаційній скарзі позивач наголошував, що суд безпідставно звузив зміст третейського застереження, що суперечить практиці Верховного Суду, та створив нову, не передбачену законом підставу для скасування рішення третейського суду.
КГС зазначив, що заявлені до стягнення збитки обґрунтовані не неналежним виконанням відповідачем договору комісії, а неналежним виконанням обов’язку щодо реєстрації податкової накладної, що знаходиться в площині податкового законодавства. Такий обов’язок виникає безпосередньо із закону в сфері публічно-правових відносин між платником податків і державою та не є договірним обов’язком.
Суд наголосив, що хоча понесені позивачем збитки пов’язуються з виконанням договору комісії, предметом спору фактично є правові наслідки невиконання (неналежного виконання) відповідачем вимог податкового законодавства, а не порушення договірних зобов’язань.
Водночас, сам по собі факт виникнення спірних правовідносин між сторонами договору не свідчить про те, що будь-який спір між ними охоплюється третейською угодою. Адже вирішальним є характер спірного матеріального правовідношення та джерело обов’язку, порушення якого стало підставою звернення до суду.
КГС також зазначив, що правова природа обов’язку з реєстрації ПН є суто публічною, що унеможливлює його трансформацію в цивільне зобов’язання навіть за згодою сторін у договорі. Оскільки сфера оподаткування регулюється імперативними нормами, будь-яке договірне регулювання, що їм суперечить, не створює передбачених договором правових наслідків і не надає підстав для застосування договірної відповідальності.