
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Суддю не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення процесуальних норм, якщо відсутні приписи, що прямо зобов’язують його вжити відповідних заходів за певних обставин.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, повторно скасовуючи рішення Вищої ради правосуддя у справах №№990SCGC/6/23 та 990SCGC/23/24, інформує «Закон і Бізнес».
Прикметно, що в цьому випадку ВП ВС довелося двічі вказувати ВРП на невмотивованість її рішення, оскільки після першого скасування Рада лише змінила мотивувальну частину свого попереднього рішення, але залишила в силі накладене стягнення.
При цьому, на думку ВРП, обов’язком судді було службовою запискою повідомити голову суду про наявність у його провадженні відповідної кримінальної справи та необхідності продовження строку запобіжного заходу, а не йти на карантин через виявлення в нього коронавірусу.
Однак, ВП ВС наголосила, що Рада не встановила, які саме норми процесуального права, адресовані судді/ суду, зобов’язували суддю вжити відповідних заходів у зв’язку з неможливістю виконати приписи ч.3 ст.331 КПК. До того ж, ніщо не обмежувало прокурора у можливості завчасно звернутися до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого або в той самий день, коли прокурору стало відомо про те, що розгляд питання не відбувся.
Крім цих справ до дайджесту практики ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності ВРП увійшли інші рішення, що внесені до ЄДРСР за період з 1.01.2025 до 1.07.2026. Серед іншого наголошено, що:
дисциплінарна відповідальність судді може наставати винятково у разі наявності ознак грубої недбалості або злого умислу під час ухвалення судового рішення чи здійснення інших процесуальних дій. Будь-які відмінності у правовому тлумаченні норм чи у виборі способів їх застосування, як і ймовірні помилки у праві чи факті, не можуть бути предметом дисциплінарного переслідування;
постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі за клопотанням матері, як законної представниці неповнолітніх, з якою не погоджується батько, не становить відмову у доступі до правосуддя;
якщо суддя діяв сумлінно, але копія судового рішення не була своєчасно надана для внесення до ЄДРСР через обставини, на які суддя не мав впливу, то законних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає.
Натомість ВП ВС підтримала ВРП у тому, що закон не забороняє дисциплінарному органу використовувати інформацію, зафіксовану в протоколах НСРД, як доказ під час вирішення питання застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Дайджест також містить аналіз практики ВП ВС, зокрема щодо:
тимчасового відсторонення суддів від здійснення правосуддя;
вжиття заходів із забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;
невнесення Президентові подання про призначення судді;
порядку оскарження рішень етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності;
оскарження рішень, дій, бездіяльності ВРП публічно-управлінського характеру.