
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Довіреність, видана одним із подружжя на відчуження частки в ТОВ, не замінює окремої письмової згоди другого з подружжя, оскільки така згода є самостійним волевиявленням іншого співвласника.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій у справі №910/8323/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася із позовом, зокрема, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що покупець не спростувала власну обізнаність про перебування продавця у шлюбі та не надала жодного доказу, який би засвідчував, що укладення договору мало місце за згодою іншого подружжя, а отже діяла недобросовісно.
Із цим погодився КГС, зазначивши, що презумпція розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою іншого встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно. Тому укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди іншого може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно. Зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що сторони правочину тривалий час перебували в корпоративних правовідносинах та були співзасновниками товариства з 2021 року. Отже, покупець частки знала про те, що майно є об’єктом спільної сумісної власності, а тому мала б пересвідчитися щодо наявності письмової згоди другого з подружжя.
Водночас, КГС наголосив, що довіреність, видана одним із подружжя, навіть за умови її чинності та належного посвідчення, не створює правових підстав для розпорядження спільним майном без отримання окремої згоди іншого подружжя, оскільки така згода є проявом самостійного волевиявлення іншого співвласника, який не є стороною довіреності.
Крім цієї справи, до огляду практики КГС за липень 2026 року включено низку інших правових позицій. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано висновки щодо:
юрисдикції господарського суду стосовно спорів боржника з податковим органом у межах справи про банкрутство;
права забезпеченого кредитора на зміну черговості вимог у реєстрі кредиторів у разі втрати предмета застави;
закриття провадження у справі про банкрутство при погашенні вимог кредиторів власником корпоративних прав без погашення неустойки та за відсутності майна в боржника.
У справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки стосовно:
належності та ефективності вимоги учасника товариства про припинення повноважень директора, який одночасно є учасником товариства та блокує зміну керівника;
перевищення повноважень голови правління ОСББ шляхом видання наказів про власне звільнення та повторне прийняття на роботу.
А в постанові у справі щодо земельних відносин наголошено, що звільнення від проведення земельних торгів не означає автоматичного поновлення договору на попередніх умовах. На момент укладення договору на новий строк його умови мають відповідати чинному законодавству, а відсутність погодження всіх істотних умов та документів, передбачених спеціальним законодавством, виключає можливість задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди.