Плата за мовчання

Як прописати гонорар адвоката в договорі, щоб уникнути дисциплінарних скарг клієнтів

Договір про правничу допомогу часто видається формальністю — аж поки клієнт не почне зникати зі зв’язку або вимагати гроші назад. Які пункти договору справді захищають адвоката, а які лише створюють ілюзію контролю?

Договір: форма і предмет

На вебінарі, організованому Молодіжним комітетом Національної асоціації адвокатів України у Харківській області, про практичні аспекти оплати послуг адвоката розповіла адвокат Діана Янко, яка практикує з 2007 року. Модератором заходу виступила Катерина Дьома.

Спікер наголосила: договір про надання правничої допомоги укладається виключно в письмовій формі — цього вимагає ст.127 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Навіть якщо адвокат зареєстрований як фізична особа-підприємець за видом діяльності 69 «надання правової допомоги», договір з клієнтом він має підписувати саме як адвокат, посилаючись на своє свідоцтво.

Винятком із письмової форми є лише усні консультації та невідкладна допомога, коли оформити договір одразу об’єктивно неможливо. У такому разі письмовий договір потрібно укласти протягом трьох днів.

Окремо адвокат застерегла колег від надання правничої допомоги на підставі самої лише довіреності, без окремого договору. За узагальненням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, це є грубим порушенням Правил адвокатської етики. Спікер навела приклад із дисциплінарної практики: адвокат намагався обґрунтувати відсутність договору прямою дією Конституції та наявністю довіреності, однак ВКДКА визнала, що тривале представництво без письмового договору саме по собі містить ознаки проступку. «Якщо ви розумієте, що на якомусь етапі доведеться діяти за довіреністю, просто пропишіть у договорі, що ваші повноваження можуть підтверджуватися ордером або довіреністю», — порадила Д.Янко.

За словами спікера, надто загальне формулювання предмета договору — коли зазначено лише, що адвокат «надає правову допомогу у справі номер такий-то» — означає, що адвокат за ту саму плату береться вести справу до переможного кінця: і в першій інстанції, і в апеляції, і в касації. «Якщо клієнт відмовиться доплачувати за наступні інстанції й скаже, що вже все сплатив, — тут він буде правий», — пояснила адвокат. Відмова від подальшої роботи через відсутність оплати стане підставою для дисциплінарного провадження.

Для складних справ спікер радить не рамковий договір із загальним предметом, а окрему додаткову угоду чи специфікацію на кожну справу, провадження або етап — з чітким обсягом доручення, межами повноважень і розміром гонорару. Припинення однієї угоди не припиняє дію основного договору.

«Чим більше роботи ви виконуєте, тим більше вам сплачує клієнт. Це погоджено, клієнт розуміє, за що і скільки він платить», — резюмувала Д.Янко.

Гонорар: три моделі оплати

Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 1.05.2026 №26, розмір і порядок обчислення гонорару є істотною умовою договору про надання правничої допомоги. Відсутність у договорі деталізації порядку обчислення, підстав зміни розміру гонорару, порядку сплати та умов повернення невідпрацьованої частини дисциплінарні органи розцінюють як проступок.

Спікер запропонувала три моделі білінгової політики, які можна закласти в шаблон договору.

Перша модель — погодинна оплата з принципом мовчазної згоди, для тривалих і непередбачуваних процесів, де основним документом стає звіт про витрачений час. Щоб клієнт не блокував оплату, уникаючи підпису звіту, Д.Янко радить інтегрувати презумпцію прийняття послуг: адвокат щомісяця, не пізніше 5 числа, надсилає клієнту звіт погодженим каналом; клієнт має три робочих дні на вмотивовані письмові заперечення; якщо їх не надійшло, звіт і послуги вважаються погодженими без зауважень.

Друга модель — абонплата плюс додаткові послуги, для комплексного супроводу бізнесу. Клієнт щомісяця платить фіксовану суму за базовий обсяг завдань (моніторинг справи, консультації в межах визначеної кількості годин, аналіз документів); сума не повертається незалежно від кількості дій за місяць. Усе понад ліміт тарифікується окремо — за прейскурантом, який адвокат складає самостійно.

Третя модель — поетапна оплата, прив’язана до процесуальних стадій. Як приклад Д.Янко навела орієнтовний розподіл: аналіз матеріалів, підготовка та подання позовної заяви — 30% від загальної суми як аванс; підготовче провадження — ще 30%; участь у судових засіданнях по суті справи, незалежно від їх кількості, — 20%; отримання повного тексту рішення — фінальні 20%.

До будь-якої з моделей спікер радить додавати застереження на випадок дострокового розірвання договору клієнтом: якщо адвокат уже підготував ключові документи чи брав участь у засіданнях, а рішення суду ще не ухвалене, клієнт не звільняється від обов’язку оплатити виконану роботу — припинення повноважень адвоката в процесі не скасовує грошових зобов’язань за договором.

Коли клієнт розриває договір

Договір про надання правничої допомоги має фідуціарний, особисто довірчий характер, нагадала спікер. Якщо клієнт ігнорує застереження адвоката про ризики та фактично уникає комунікації, це свідчить про втрату довіри — а продовжувати представництво в такій ситуації є дисциплінарним ризиком.

Для таких випадків Д.Янко радить готувати письмовий правовий висновок (меморандум), коли адвокат бачить, що обрана клієнтом стратегія безперспективна. У ньому варто послатися на несприятливу судову практику, обґрунтувати можливі негативні наслідки й отримати від клієнта письмове підтвердження ознайомлення з ризиками. «Ненадання клієнтом такого підтвердження, ігнорування повідомлення або категорична усна відмова від його підписання прирівнюється до порушення умов договору й є самостійною підставою для одностороннього розірвання договору адвокатом», — процитувала свою типову редакцію Д.Янко, додавши, що за ст.32 ПАЕ це не тягне для адвоката жодних наслідків.

Після розірвання договору адвокат зобов’язаний повернути клієнту оригінали отриманих і створених документів та оформити акт приймання-передачі. Спікер відверто порадила колегам взагалі уникати зберігання оригіналів: «Ніколи-ніколи не брати оригінали документів, за які нестимете персональну відповідальність. Деякі документи буває неможливо відновити, або відновлення коштуватиме дуже великих грошей». Якщо доводиться пересилати документи поштою, робити це варто лише за прямим запитом клієнта — з гарантією, що він їх отримає.

Докази, таємниця, зникнення клієнта

Окремий блок виступу спікер присвятила ситуаціям воєнного часу. Рішенням РАУ від 1.05.2026 №23 передбачено: якщо паспорт клієнта визнано недійсним, особу не встановлено слідством чи державним органом, або документи втрачені під час бойових дій, адвокат усе одно має право виписати ордер — до положення про ордер внесли зміни, що дозволяють у графі «ім’я клієнта» зазначати інші відомості, які його персоніфікують.

Рішення РАУ №27 від тієї ж дати регламентує дії адвоката, коли клієнт зникає зі зв’язку. Якщо повноваження підтверджені ордером, але контакт із клієнтом втрачено, адвокат може вчиняти лише дії, спрямовані на пасивний захист раніше погоджених інтересів, що не потребують нового узгодження, — наприклад, не реагувати на клопотання опонентів чи оскаржувати ухвали. Якщо подальший розгляд справи без участі клієнта може зашкодити його інтересам, адвокату рекомендовано ініціювати перед судом зупинення провадження. Замовчування перед судом факту зникнення клієнта, підкреслила Д.Янко, буде розцінене як порушення ст.19¹ ПАЕ.

Щодо доказування власної добросовісності в дисциплінарних і судових спорах спікер зауважила, що Рада адвокатів України не забороняє адвокатам фіксувати листування скріншотами месенджерів як доказ виконання зобов’язань — але лише за умови, що в реквізитах договору чітко зазначено конкретні номери, електронні адреси та месенджери, якими сторони домовилися спілкуватися.

Торкнулася адвокат і теми адвокатської таємниці, яка не обмежена в часі й поширюється навіть на сам факт звернення клієнта, якщо договір і не було укладено. Якщо на консультацію приходить кілька осіб, а клієнтом є лише один із них, Д.Янко радить брати з присутніх коротку письмову згоду на розкриття інформації — це вбереже від скарги, якщо стосунки згодом зіпсуються. Актуальною спікер назвала й «гігієну спілкування в соцмережах»: за її словами, ВКДКА притягувала адвоката до відповідальності з посиланням на позицію Верховного Суду через погрози, які колега писала в закритому чаті.

Відповідаючи на запитання учасників про спори щодо повернення гонорару, Д.Янко порадила не боятися судового захисту: «Зверніться до Єдиного державного реєстру судових рішень — там доволі багато спорів, де саме адвокати позиваються до колишніх чи теперішніх клієнтів про стягнення вартості гонорару». Чим детальніше й конкретніше прописані умови договору, наголосила вона, тим простіше довести свою позицію в суді.

Закон і Бізнес