
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
При стягненні з фактичного користувача землею комунальної власності доходу у вигляді несплаченої орендної плати заявлена сума підлягає зменшенню на розмір сплаченого земельного податку.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції у справі №908/1619/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Запорізька міська рада звернулася із позовом до ТОВ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі майже 2,45 млн грн. у зв’язку з фактичним користуванням упродовж 2014—2017 років ділянкою комунальної власності без належного оформлення права користування.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, зменшивши заявлену суму на розмір сплаченого земельного податку за спірний період. Апеляційний суд це рішення змінив у частині розміру стягнення (1,37 млн грн.), вказавши на відсутність підстав для застосування податкової пільги за 2022 рік, оскільки він не є орендарем цієї ділянки.
Своєю чергою, КГС звернув увагу, що земельний податок та орендна плата є різними за правовою природою платежами, однак обидва фактично є платою за землю і надходять до місцевого бюджету.
Суд зазначив, що відповідач не був ані власником ділянки, ані її постійним користувачем, тому не належав до суб’єктів, які зобов’язані сплачувати земельний податок. Такий платіж він здійснював добровільно, хоча належною формою плати за користування ділянкою в його випадку могла бути лише орендна плата за наявності відповідного договору.
Разом із тим КГС наголосив, що кошти земельного податку фактично надійшли до бюджету територіальної громади саме за користування спірною ділянкою. Тому при визначенні розміру безпідставно збережених коштів вони підлягають врахуванню, оскільки їх повторне стягнення призвело б до необґрунтованого подвійного фінансового навантаження на користувача земельної ділянки.
Верховний Суд підкреслив, що таке зменшення суми стягнення не є зарахуванням земельного податку в рахунок орендної плати чи проведенням взаємозаліку. Йдеться про врахування вже отриманих місцевим бюджетом коштів при визначенні розміру майнової вигоди, яку фактичний користувач безпідставно зберіг за рахунок власника земельної ділянки.
Натомість повторне стягнення цих коштів суперечить принципу справедливості та є втручанням у право на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.