
Фото ілюстративне: Прокуратура України. Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених ч.1 ст.1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа — роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава.
Такого висновку дійшла третя судова палата Касаційного кримінального суду, скасувавши вирок у справі №583/2187/24 у частині вирішення цивільного позову, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі військовослужбовець був визнаний винуватим в умисному вбивсті іншого військовослужбовця у будинку, де був розквартирований, та засуджений за ч.1 ст.115 КК до позбавлення волі на строк 10 років. Також частково задоволено цивільний позов потерпілої: стягнуто із державного бюджету 200 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, вчиненим засудженим у період перебування на військовій службі.
У касаційній скарзі Державна казначейська служба наголошувала, що суд першої інстанції безпідставно застосував норми стст.1173, 1174 ЦК, оскільки в цій справі на підставі приписів ст.1172 ЦК необхідно відшкодувати моральну шкоду саме за рахунок військової частини.
Із цим погодився ККС, указавши, що у випадках, коли заподіювач шкоди перебуває з юридичною або фізичною особою в трудових відносинах або у відносинах служби і спричинив відповідну шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків, відповідальність покладається на юридичну або фізичну особу, з якою він перебував у таких відносинах.
Натомість, за встановленими судами попередніх фактичними обставинами не йдеться про наявність обставин спричинення оспорюваної шкоди діями чи бездіяльністю засудженого як посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні ним владних повноважень, що давало би підставу, згідно зі ст.1174 ЦК, для відшкодування шкоди державою.
Для порівняння: як повідомляв «ЗіБ», Велика палата ВС у постанові від 27.05.2026 у справі №754/1519/22 відступила від висновків ККС про те, що шкода, завдана потерпілому службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується не державою, а органом державної влади, а також що обов’язок відшкодування такої шкоди може покладатися солідарно на особу, яка безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення, та державний орган, службова особа якого була засуджена.