Ризики оцінюватимуть для кожної дитини, а не лише постраждалої від домашнього насильства — аналіз проєкту №15418
Домашнє насильство залишається однією з найбільш складних соціально-правових проблем сучасності.
КАТЕРИНА ВАРНАЛІЙ, адвокат АО Barristers, секретар Комітету з кримінального права та процесу Ради адвокатів Одеської області Наслідки домашнього насильства виходять далеко за межі порушення прав конкретної постраждалої особи, оскільки насильство в сім’ї створює небезпечне середовище серед всіх її членів, насамперед для дітей. Навіть якщо дитина не зазнає фізичного насильства безпосередньо, вона нерідко стає свідком систематичних проявів агресії, психологічного тиску чи інших форм жорстокого поводження, що негативно впливає на її психічний, емоційний та соціальний розвиток.
16 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» щодо деяких питань оцінки ризиків» (№15418). Він спрямований на вдосконалення процедури оцінку ризиків постраждалій особі, шляхом розширення її предмета та закріплення обов’язку з одночасним визначення ризиків щодо кожної дитини, яка проживає разом із постраждалою особою.
У пояснювальній записці зазначено, що загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі. Водночас чинна редакція закону не передбачає оцінку ризиків, що загрожують кожній дитині, яка проживає з постраждалою особою, що може призводити до додаткових загроз для дітей з боку кривдника. Саме тому пропонується доповнити повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб в частині необхідності оцінки ризиків з боку кривдника, що загрожують кожній дитині, яка пооживає з постраждалою особою.
Так, відповідні служби здійснюють комплекс повноважень, спрямованих на забезпечення своєчасного реагування на випадки домашнього насильства. До їх компетенції належать прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб, інформування компетентних органів про виявлення фактів домашнього насильства, оцінка потреб постраждалих осіб, надання соціальної, психологічної, медичної та правничої допомоги, забезпечення тимчасового притулку, а також здійснення інших заходів підтримки.
Особливе значення серед вказаних повноважень займає оцінка ризиків, що загрожує постраждалій особі, яка була включена до ст.14 закону законом від 20.11.2024 №4073-IX.
Оцінка ризиків є одним із ключових інструментів державного реагування на випадки домашнього насильства. Її призначення полягає не лише у фіксації факту вчинення насильства, а насамперед у визначенні ймовірності його повторення, прогнозуванні можливих тяжких наслідків, встановлені рівня небезпеки для постраждалої особи та визначенні необхідності застосування відповідних заходів захисту.
Саме результати оцінки ризиків визначають подальший алгоритм роботи загальних і спеціалізованих служб підтримки, впливають на оцінку потреб постраждалої особи та вибір конкретних заходів реагування. Отже, оцінка ризиків фактично є основою системи захисту постраждалих осіб.
Саме положення п.21 ч.1 ст.14 закону став предметом законодавчих змін, запропонованих проєктом №15418. Ним пропонується викласти зазначений пункт у такій редакції: «оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі, з одночасним визначенням ризиків щодо загроз кожній дитині, що проживає з постраждалою особою».
Аналіз запропонованої редакції свідчить, що чинна редакція п.21 ч.1 ст.14 закону покладає на відповідні служби обов’язок здійснювати оцінку ризиків виключно щодо постраждалої особи. Водночас не передбачено обов’язку одночасно визначати ризики щодо загроз кожній дитині, яка проживає з постраждалою особою. Саме на усунення цієї прогалини й спрямовані запропоновані зміни.
Безумовно, запропоновані зміни мають позитивне значення: проєкт №15418 не змінює самої процедури оцінку ризиків, навпаки істотно розширює її предмет. Запровадження обов’язку одночасного визначення ризиків щодо загроз кожній дитині, яка проживає з постраждалою особою, сприятиме своєчасному виявленню потенційних загроз для дітей, які проживають у середовищі, де вчиняється домашнє насильство, навіть якщо вони не є безпосередніми потерпілими від домашнього насильства.
Водночас для досягнення мети законопроєкту потрібно не лише внесення змін до закону, а й їх належна практична реалізація. Важливо визначити чіткий підхід до проведення оцінки ризиків щодо дітей, розробити єдині методичні рекомендації та забезпечити належну підготовку фахівців, які здійснюватимуть таку оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі з одночасним визначенням ризиків щодо загроз кожній дитині, яка проживає з постраждалою особою.