
Далеко не в кожному суді знайдуться такі зали для ВКЗ, як у Шостому ААС.
Окремі суди відмовляють у задоволенні клопотань про проведення засідань у режимі відеоконференції з надуманих підстав, посилаючись на те, що законодавство чітко не встановлює такого обов’язку.
Аби покласти край такій практиці, група нардепів на чолі з Володимиром Ватрасом зареєструвала проєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо проведення судових засідань у режимі відеоконференції» (№15446), інформує «Закон і Бізнес».
Документ пропонує уточнити у процесуальних кодексах (ст.212 ЦПК, ст.197 ГПК та ст.195 КАС), що учасник справи може подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, зокрема, із приміщення будь-якого суду. При цьому такий суд повинен забезпечити йому відоконференцзв’язок.
Відмовити в такій можливості можна буде лише у трьох випадках:
у разі відсутності в суді відповідної технічної можливості;
коли явка учасника справи визнана обов’язковою;
якщо заява про участь у судовому засіданні режимі відеоконференції подана з порушенням порядку її подачі, встановленого відповідною статтею.
Водночас, в ухвалі про відкриття провадження у справі суд буде зобов’язаний вказувати на наявність відповідної технічної можливості для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Нардепи зазначають, що це значно покращить доступ особи до правосуддя. Особливо, в умовах воєнного стану, коли не кожна особа фізично може дістатися суду без ризику для життя та здоров’я.
Утім, такі вимоги можуть призвести до черг до зали, в якій встановлено обладнання для відеоконференцзв’язку, та зриву засідань, що призначені до розгляду власне в самому суді.