НСРД у дисциплінарній справі, повернення землі, витрати на адвоката — огляд практики ВП ВС

Правила ст.255 КПК, яка у певних випадках забороняє використання матеріалів НСРД для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням, до інформації, зафіксованої в протоколах НСРД не застосовуються взагалі.

На цьому наголосила Велика палата ВС, залишаючи без задоволення скаргу на рішення Вищої ради правосуддя щодо накладання на суддю дисциплінарного стягнення, інформує «Закон і Бізнес».

Справа №990SCGC/32/25 стосувалася питання, чи допускається використання інформації, зазначеної в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, у дисциплінарному провадженні стосовно судді.

ВП ВС урахувала, що ч.2 ст.255 КПК має тлумачитися і застосовуватися з урахуванням ч.1 цієї статті, а також назви статті, яка визначає сферу застосування усіх приписів, вміщених у ній. З огляду на те, що ст.255 КПК має назву «Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні», то, на думку ВП ВС, заборони у ч.2 поширюються на ту інформацію, яка не використовується у відповідному кримінальному провадженні.

Натомість спеціальне законодавство не встановлює вимог щодо належності та допустимості доказів у дисциплінарному провадженні, як і не визначає обов’язку дисциплінарного органу встановлювати ті або інші обставини на підставі винятково прямих доказів.

Тож ВП ВС виснувала: якщо внаслідок проведення НСРД у кримінальному провадженні була виявлена інформація про ознаки дисциплінарного проступку, то закон не забороняє компетентному дисциплінарному органу на самостійних правових підставах, здобутих в рамках дисциплінарного провадження, послуговуватися такою інформацією в разі, коли вона через прокурора на підставі закону була передана для використання.

Крім цієї справи до дайджесту практики ВП ВС, який охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у квітні—червні 2026 року, включено низку інших. Зокрема, зазначено, що за загальним правилом, договори оренди землі, підписані до 1.01.2013, набирають чинності з моменту їх державної реєстрації, якщо інший порядок набрання ними чинності не визначений самими договорами.

У земельних спорах наголошено, що для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов’язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред’явлення вимоги про повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права, залежно від обставин кожної конкретної справи.

Також зазначено, що співвласник, який не є забудовником і не може здійснити юридично значущі дії щодо введення об’єкта в експлуатацію, але прагне захистити свої правомірні очікування щодо набуття права власності на нерухоме майно, може звернутися до суду та просити визнати за собою право на частку в об’єкті незавершеного будівництва.

Крім того, ВП ВС відступила від висновків ККС щодо відшкодування шкоди, завданої потерпілому службовою особою органу державної влади під час здійснення нею своїх повноважень, зазначивши, що держава відповідальна за дії службових осіб своїх органів.

Стосовно призначення більш м’якого покарання, зауважено, що ч.1 ст.69¹ КК застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшують покарання, з пп.1 та 2 ч.1 ст.66 цього кодексу; б) відсутність обставин, які обтяжують покарання; в) визнання обвинуваченим своєї вини.

ВП ВС також вказала, що суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, він може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Закон і Бізнес