Кадрове забезпечення апарату суду є одним із ключових факторів ефективності правосуддя — член РСУ
В’ячеслав Піковський: «Кінцева мета всіх цих рішень одна — забезпечити громадянам доступ до незалежного, професійного та ефективного правосуддя».
У червні цього року Рада суддів ухвалила низку рішень, що стосуються підготовки позачергового з’їзду, кадрового забезпечення судів та організації діяльності органів суддівського самоврядування. Яке значення вони мають для функціонування судової системи?
Про це розповів член РСУ, суддя-спікер Придніпровського районного суду м.Черкаси В’ячеслав Піковський.
— Червень видався насиченим для Ради суддів. Які рішення ви назвали б ключовими?
— Насамперед це рішення про скликання позачергового ХХІ з’їзду суддів, яке РСУ ухвалила 5 червня. З’їзд є найвищим органом суддівського самоврядування, а цього разу він має вирішити питання, від яких залежить стабільність роботи всієї судової влади. Йдеться про призначення суддів Конституційного Суду за квотою з’їзду суддів та обрання 8 членів Вищої ради правосуддя. Повноцінне функціонування цих конституційних органів є необхідною умовою незалежності судової влади, реалізації кадрових процедур та забезпечення належного здійснення правосуддя. Саме тому наступне засідання Ради, яке відбулося 26 червня, було значною мірою присвячене організаційній підготовці до проведення з’їзду.
— Наскільки важливим є формування нового складу Вищої ради правосуддя?
— Це питання має системне значення. Вища рада правосуддя є ключовим органом суддівського врядування. До її повноважень належать питання призначення та звільнення суддів, їх дисциплінарної відповідальності, відрядження, забезпечення незалежності суддів. Від ефективної роботи ВРП залежить кадрова стабільність судової системи. Тому обрання її членів — це не формальна процедура, а один із фундаментальних елементів забезпечення безперервності здійснення правосуддя.
— Одними з найбільш обговорюваних стали рішення щодо збільшення кількості помічників суддів. Чому Рада приділила цьому таку увагу?
— Тому що сьогодні навантаження на окремі суди є надзвичайно високим. Під час розгляду звернень Шевченківського районного суду м.Києва, Київського районного суду м.Одеси та Комунарського районного суду м.Запоріжжя члени Ради аналізували не лише статистичні показники, а й реальні умови, в яких працюють судді. Наприклад, Шевченківський районний суд м.Києва тривалий час здійснює правосуддя в далеко неповному складі, тоді як кількість справ щороку залишається надзвичайно великою. У Київському районному суді м.Одеси за останні роки навантаження фактично зросло майже втричі. Комунарський районний суд м.Запоріжжя після зміни територіальної підсудності додатково розглядає справи Мелітопольського міськрайонного суду та значний обсяг матеріалів слідчих суддів. А ще, цей суд найбільш наближений до лінії зіткнення та активних бойових дій. Тому була вибрана доля саме цих судів у пілотні рішення.
Ці приклади демонструють, що кадрове забезпечення апарату суду вже давно стало одним із ключових факторів ефективності правосуддя.
— Чи означає це, що Рада суддів змінює підхід до кадрового забезпечення судів?
— Швидше йдеться про більш гнучкий підхід. Ще у лютому цього року Рада внесла зміни до Положення про помічника судді, передбачивши можливість збільшення кількості помічників у виняткових випадках залежно від фактичного навантаження. Потім, 5.06.2026 було прийняте рішення №20. Про критерії оцінки рішень зборів суддів щодо збільшення кількості помічників суддів. Про що варто окремо розповісти.
Це важливий крок, адже всі суди працюють у різних умовах. Є суди, де навантаження є відносно рівномірним, а є такі, що розглядають десятки тисяч справ щороку або додатково здійснюють правосуддя за зміненою територіальною підсудністю. Тому універсальні кадрові рішення не завжди є ефективними.
— Наскільки помічник судді впливає на ефективність здійснення правосуддя?
— Потрібно чітко розуміти: помічник не здійснює правосуддя і не бере участі в ухваленні судових рішень. Це виключна компетенція судді. Водночас саме помічник забезпечує значний обсяг організаційної, аналітичної та процесуальної роботи, без якої сучасний судовий процес практично неможливий. Якісна підготовка матеріалів справи, опрацювання судової практики, підготовка процесуальних документів, усе це дозволяє судді зосередитися на головному — здійсненні правосуддя. Тому рішення щодо збільшення кількості помічників — це насамперед рішення про підвищення організаційної спроможності судів.
— На засіданні також були ухвалені роз’яснення щодо конфлікту інтересів та діяльності зборів суддів. Чому вони є важливими?
— Суддівське самоврядування має працювати за єдиними правилами. Практика показує, що під час застосування окремих норм можуть виникати різні підходи. Саме тому РСУ надає роз’яснення, які сприяють однаковому застосуванню законодавства в усіх судах України. Це стосується як врегулювання конфлікту інтересів, так і визначення статусу голови суду під час роботи зборів суддів. Єдність практики у цих питаннях сприяє прозорості внутрішніх процедур та належному функціонуванню органів суддівського самоврядування.
— Який головний висновок можна зробити за підсумками червневих засідань РСУ?
— Сьогодні Рада працює не лише над вирішенням поточних питань, а й над формуванням системних умов для ефективної роботи судової влади. Підготовка позачергового з’їзду, формування складу ВРП, удосконалення кадрового забезпечення судів, вироблення єдиних підходів до застосування законодавства — це взаємопов’язані елементи. Кінцева мета всіх цих рішень одна — забезпечити громадянам доступ до незалежного, професійного та ефективного правосуддя. Саме на це сьогодні спрямована робота РСУ.
Звісно, ми не можемо бути осторонь і від внутрішніх проблем, а тому використовуються також системні листи та звернення РСУ для забезпечення незалежності кожного судді при відправленні правосуддя.
За матеріалами прес-служби РСУ.