Коли позов фізособи щодо земельної ділянки розглядають госпсуди — ВС
Спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб’єктного складу сторін. Участь фізичної особи у процедурі приватизації майна не є підставою для вирішення такого спору в порядку цивільного судочинства.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні судові рішення та закриваючи провадження у справі №545/487/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася з позовом до державної установи «Божківська виправна колонія (№16)» про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання права користування за нею. Зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу в порядку малої приватизації набула об’єкт нерухомого майна з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами на ділянці, що перебуває в постійному користуванні виправної колонії. Зокрема, казарму, вольєри для службових собак, службову будівлю кінологів, будівлю для приготування їжі собакам, ворота з хвірткою, огорожу та вимощення.
Суди попередніх інстанцій в позові відмовили, хоча відповідач позовні вимоги визнав і не заперечував проти їх задоволення. Проте суди наголосили, зокрема, на неналежному складі відповідачів, відсутності доказів порушення прав позивачки з боку відповідача та добровільної відмови останнього від права користування ділянкою. До того ж указали, що особа не є належним позивачем щодо вимоги про припинення права постійного користування.
Однак, КЦС зауважив, що суди не врахували, що спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв’язку із його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб’єктів права приватної власності.
З урахуванням встановлених обставин позивачка переконана, що набула право користування ділянкою, на якій розміщений приватизований об’єкт нерухомості і цей спір стосується обсягу прав на приватизований об’єкт (права користування ділянкою, на якій він розміщений).
Тож КЦС констатував, що суди зробили помилковий висновок про розгляд цього спору в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.