На відмову слідчого судді в поверненні вилученого майна можна подавати апеляцію — рішення КСУ
Суддя-доповідач у цій справі Олег Первомайський (крайній ліворуч).
Відсутність права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги про повернення тимчасово вилученого майна не відповідає Конституції.
На цьому наголосив другий сенат Конституційного Суду, визнаючи ч.3 ст.307, чч.1, 2 ст.309 КПК такими, що не відповідають Основному Закону, інформує «Закон і Бізнес».
Згідно з ч.3 ст.307 КПК «ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.91 ч.1 ст.284 цього кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру».
У ст.309 КПК визначено ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема встановлено перелік ухвал слідчого судді (ч.1), а також застережено, що «під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.91 ч.1 ст.284 цього кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній» (ч.2).
У рішенні від 21.07.2026 №8-р(ІІ)/2026 Суд визнав неконституційними як ч.3 ст.307, так і чч.1, 2 ст.309 КПК, в тій частині, що вони не визначають права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 кодексу.
Ці норми, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність із дня ухвалення цього рішення.
Отже, тепер власники майна можуть оскаржувати до апеляційної інстанції відмовні ухвали слідчих суддів щодо неповернення тимчасового вилученого майна, не очікуючи змін до КПК,Ю а посилаючись на це рішення КС.