Ювелірний ринок скорочується: чому золото витісняє срібло
.
Срібло дорожчає через попит з боку електроніки та сонячної енергетики, тож ювелірна галузь дедалі частіше обирає золото. За шість років в Україні відбулися помітні зміни на ринку прикрас з дорогоцінних металів.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.
35,8 млн ювелірних виробів із дорогоцінних металів загальною вагою 83,2 тонни пройшли державне клеймування в Україні з 2020 року. Середня вага прикраси, яка отримала державну пробу за цей час — 2,3 грама. Саме після цієї процедури прикраси можуть легально продаватися в Україні: закон забороняє торгівлю ювелірними виробами без державного пробірного клейма.
Понад 6,2 млн одиниць на рік — саме стільки ювелірних виробів з дорогоцінних металів отримували державне клеймо щорічно напередодні повномасштабної війни. У перший рік після вторгнення ринок очікувано просів, аби зрости у 2023–2024 роках і перевищити умовно «довоєнні» показники. Так, у 2023 році державну пробу отримали 6,4 млн прикрас, а вже у 2024 році — рекордні 7,3 млн.
Торік кількість ювелірних прикрас, які пройшли процедуру клеймування, скоротилась на 26% — до 5,4 млн виробів. Найбільше скоротилося клеймування срібних виробів — на 32%, тоді як золотих — на 20%.
1,1 млн прикрас отримали державне підтвердження за перший квартал 2026 року. Якщо порівнювати середньомісячні показники, це ще на 18% менше, ніж торік.
58% усіх прикрас, що пройшли державне клеймування з 2020 року, — срібні: 20,8 млн виробів. Ще 15 млн виробів були золотими. Платинових прикрас виявилося лише 7,2 тисячі. За цей час лише один виріб з паладію пройшов контроль — у 2025 році.
Золото вперше обігнало срібло за кількістю торік, а цьогоріч, попри загальне скорочення кількості виробів, частка золота ще збільшилась: 57% проти 43%. Для порівняння, у 2020 році 72% усіх проклеймованих виробів були срібними, а золото займало лише 28%.
Частково це пов’язано з тим, що кілька років поспіль попит на срібло перевищує його видобуток: метал активно використовують у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників. Через це срібло дорожчає, а ювелірна галузь дедалі більше конкурує за сировину з промисловістю.
У середньому 16% усіх виробів, які пройшли державне клеймування за останні шість років, є імпортними. Цьогоріч 14% прикрас, які отримали державну пробу, були виготовлені не в Україні.
Водночас українські виробники майже повністю контролюють ринок золотих прикрас. Лише близько 1% золотих виробів, які проходять державне клеймування, є імпортними. На відміну від золота, ринок срібних прикрас значною мірою залежить від імпорту: майже кожен третій срібний виріб, який проходить державне клеймування в Україні, виготовлений за кордоном.
Державне пробірне клеймо підтверджує, що прикраса пройшла державний контроль і відповідає заявленій пробі дорогоцінного металу. Українське законодавство прямо забороняє продаж ювелірних виробів без такого клейма, а практично всі імпортні прикраси для продажу в Україні також повинні пройти державний пробірний контроль.