Коли суд не зможе стягнути недоплачений судовий збір — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо позивач не сплатив судовий збір у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату вже після ухвалення рішення по суті, то процесуальний обов’язок позивача зі сплати слід вважати припиненим.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного господарського суду, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та та постанову апеляційного госпсуду у справі №925/1421/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі товариство звернулося із позовом про витребування з чужого незаконного володіння приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний госпсуд апеляційну скаргу ТОВ залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків, а саме доплати судового збору у розмірі понад 111 тис. грн.
У подальшому госпсуд додатковим рішенням, яке залишено без змін постановою апеляційного госпсуду, задовольнив заяву одного з відповідачів та достягнув з ТОВ судовий збір в розмірі 64,6 тис. грн.
Колегія суддів КГС передала справу на розгляд об’єднаної палати, вважаючи, що після прийняття відповідного рішення у справі суд відповідної інстанції позбавлений права достягнути судовий збір у порядку ст.244 ГПК.
ОП КГС зазначила, що стст.174, 176 та 163 ГПК передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору, серед яких виділяється лише один винятковий спосіб — достягнення в порядку, передбаченому ч.2 ст.163 ГПК. Таке примусове достягнення може бути реалізоване судом і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених ч.2 ст.163 ГПК, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд за умов очевидної невідповідності визначеної ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.
Натомість, в усіх інших випадках, у тому числі при виявленні судом першої, апеляційної чи касаційної інстанцій обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, суд відповідної інстанції ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до державного бюджету несплачений (недоплачений) судовий збір.
Водночас, ймовірна помилка суду, яка може статися при перевірці та визначенні дійсної вартості майна, за умови наявності у нього процесуальних механізмів щодо її виправлення у порядку застосування положень ч.2 ст.6 закону «Про судовий збір» та ч.2 ст.163 ГПК, які визначають повноваження суду втрутитися у визначення ціни позову, необхідної для обчислення належного до сплати розміру судового збору, не повинна перекладатися на учасника процесу (позивача або відповідача) шляхом ухвалення додаткового рішення. Адже презюмується, що суд, не здійснивши перерахунок судового збору із урахуванням реальної ціни позову, визначив остаточний його розмір. Як наслідок, відповідальність за вказану судову помилку не повинен нести позивач.
Крім того, ОП КГС наголосила, що покладання на позивача обов’язку із доплати судового збору, розмір якого не було своєчасно визначено та стягнуто судом першої інстанції, а відповідну недоплату не було виявлено у процесі судового контролю за правильністю справляння судового збору, означатиме недотримання принципів верховенства права та пропорційності господарського судочинства.