В Україні пропонується змінити підхід щодо правосуддя над ветеранами-захисниками
Спеціалізовані ветеранські суди, на кшталт американських, стануть в нагоді Україні з її кількома мільйонами УБД і цілою купою невирішених соціально-економічних протиріч.
Після війни, чутлива до потреб ветеранів система правосуддя буде особливо затребуваною в Україні. Тому варто створити систему спеціалізованих ветеранських лікувальних судів на кшталт американських.
Таку пропозицію висловив комбат 423 ОБ БПС Віталій Герсак, інформує «Закон і Бізнес».
На думку комбата, прикладом для наслідування в Україні може стати американська система Veterans Treatment Court — спеціалізованих «ветеранських лікувальних судів», які поєднують правосуддя, лікування і реабілітацію. Їхня мета — не карати і не ізолювати від суспільства правопорушників-ветеранів, а, навпаки, розібратися із причинами неправомірної поведінки, допомогти з ними впоратися та повернути людину до повноцінного життя.
Зараз в США діє вже більш ніж 600 судів для ветеранів, які розглядають справи про зберігання наркотиків і зброї, нетверезе водіння, побутові конфлікти і хуліганство, дрібні крадіжки, порушення громадського порядку. Сенс їхньої роботи у тому, щоб на етапі слідства з’ясувати причини, які призвели ветерана до протиправного вчинку, дати правопорушнику можливість усвідомити свою проблему і над нею працювати, розробити індивідуальну програму лікування і повернення до нормального життя, а також суттєво пом’якшити покарання у разі згоди правопорушника на виконання індивідуального реабілітаційного плану заходів.
Перелік заходів традиційно складається з регулярних відвідувань суду, лікування від залежностей, психотерапії, лікування ПТСР, періодичних тестів на вживання алкоголю і наркотиків, допомоги із отриманням житла і працевлаштуванням, роботи із соціальними працівниками, взаємодією із групами підтримки та постійного контактування із своїм ветераном-ментором. Якщо учасник програми сумлінно її дотримується, то обвинувачення і умови відбування покарання можуть бути суттєво пом’якшені, покарання послаблені або взагалі зняті. Якщо ж порушник «зривається» — суд повертається до стандартних санкцій, – зазначає В.Герсак.
На думку В.Герсака, для створення ветеранських судів, або принаймні, для запуску в Україні відповідних пілотних проектів не потрібно ані створювати спеціальні суди, ані приймати нові окремі закони, ані винаходити і фінансувати нові держінституції. Ветеранські суди можуть створюватися «знизу», як пілотні проекти окремих судів і суддів, а вже потім отримувати масштабування, формалізацію і державну підтримку.
Найближчий аналог і приклад того, як все це може бути ініційовано в Україні — наш власний досвід із запровадження спеціалізованих складів суддів у справах сім’ї та дітей, до яких долучаються психологи і соціальні працівники і де передбачено спеціальні процедури розгляду справ. У пілотному проекті вже беруть участь більше десятка судів і понад півсотні суддів. Шлях вже знайомий і проторений, хтось має лише зробити перший крок.
«Американський досвід ветеранської політики дає нам унікальну можливість зазирнути трохи наперед і вберегти багатостраждального українського «лоба» хоча б від частини майбутніх «гуль», які нам ще наставить життя», — вважає автор.