Працюйте на здоров’я: німцям заборонять хворіти без довідки
Наразі в Німеччині працівник може не вийти на роботу, просто пославшись на нездужання, й ці дні йому оплатять без лікарняного. Проте, влада незадоволена зростанням числа хворих, а тому проведе реформу.
Так, з початку наступного року для підтвердження хвороби буде потрібна довідка, починаючи з першого ж дня непрацездатності. Причому для цього доведеться особисто прийти до лікаря, а не оформити лікарняний по телефону, пише «Закон і Бізнес».
На початку місяця канцлер ФРН Фрідріх Мерц анонсував масштабний пакет реформ у соціальній сфері та охороні здоров’я. За допомогою цих заходів уряд спробує досягти скорочення числа днів на рік, які працівники проводять на лікарняному. «Ми більше не можемо дозволити собі тривалу відсутність на роботі, що знижує конкурентоспроможність», — цитує його DW.
Річ у тім, що в січні берлінський дослідний інститут IGES оприлюднив звіт, згідно з яким зараз німці проводять на лікарняному в середньому 19,5 днів на рік проти 13 днів у 2018-му.
Можливо, таке зростання зумовлене тим, що німецька система надання лікарняних є однією з «найщедріших» у світі. У перші 6 тижнів нездужання роботодавець продовжує платити працівникові повну зарплату. Довідка від лікаря зазвичай потрібна, починаючи з 4 дня відсутності на роботі.
Якщо і через 1,5 місяця працівник не одужає, то система обов’язкового медичного страхування компенсує близько 70% зарплати за 78 тижнів хвороби протягом трьох років за одним і тим самим діагнозом.
Одна з причин збільшення числа днів хвороби, за оцінкою IGES, у тому, що раніше чимало короткострокових відсутностей на роботі просто не фіксувалися. Ще одним фактором став COVID-19: тепер люди уважніше ставляться до загрози поширення інфекції й частіше залишаються вдома із симптомами застуди чи грипу.
Водночас, причиною збільшення числа днів хвороби частіше стають психічні розлади. Хоча найпоширенішою залишається проблема з опорно-руховим апаратом, як-от біль у спині.
Проте Німеччина далеко не лідер за кількістю днів непрацездатності. З урахуванням особливостей статистики ОЕСР щодо лікарняних, найчастіше проблеми зі здоров’я вибивають із робочого місця норвежців, іспанців та словенців. У цих країнах середня тривалість лікарняних у 2025 році досягла 5 тижнів і вище (5,7; 5,1: 5,0, відповідно). Також частіше, ніж у ФРН, хворіють фіни (4,8 тижня), французи (4,1), португальці (4,0) і бельгійці (3,9).
А от у багатьох країнах Східної Європи працівники значно рідше беруть лікарняні. Наприклад, у Болгарії, Румунії, Туреччині, Греції та Угорщині співробітники в середньому йдуть на лікарняний на один тиждень на рік або менше, а в Польщі — в середньому на 1,8 тижня (8 або 9 днів).