
Можливо, вибір туристами Фінляндії обумовлений тим, що тут точно не зіткнешся ні з аномальною спекою, ні з юрбою інших гостей.
Військові конфлікти, екстремальна спека та нові податки на гостей не відлякують туристів від подорожей. І хоча деякі країни фіксують невеликий відтік, низка інших навпаки у великому плюсі.
За оцінками доповіді OECD Tourism Trends and Policies 2026, міжнародний туристичний потік у країнах ОЕСР у 2025 році підскочив на 3,4% і досяг рекордних 847 млн осіб, пише «Закон і Бізнес».
При цьому третина країн очікує, що до кінця цього року показники перевищать рівень 2025 року, і в багатьох із них будуть встановлені нові рекорди. Проте картина по країнах ОЕСР значно відрізняється.
Так, у 2025 році двозначне зростання числа в’їзних туристів зафіксовано у Фінляндії (+16,5%), Японії (+15,8%), Південній Кореї (+15,7%) та Норвегії (+12,5%). Для азіатських країн це продовження відновлення в 2024 році, коли зростання склало майже 50%.
Водночас у низці країн у цей період кількість туристів з-за кордону скоротилася: Канаді (-0,6%), Німеччини (-0,8%), Ірландії (-2,8%) та США (-5,5%).
В’їзний туризм в Ізраїлі також значно постраждав через війну на Близькому Сході, впавши на 70,8%. У доповіді наголошується, що конфлікти на Близькому Сході негативно вплинули на потоки мандрівників, підвищивши їхню вартість. Найбільше страждають країни регіону, а також напрямки, що залежать від авіасполучення з державами Перської затоки.
«Це означає, що необхідно врахувати уроки з пандемії та конфлікту на Близькому Сході, посилити готовність до криз, а також управляти розвитком туризму і потоками відвідувачів, щоб сектор приносив довгострокові вигоди», — заявив генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн.
У доповіді наголошується, що побоювання щодо безпеки, доступності та можливого скасування поїздок не можуть не впливати на рішення туристів, спонукаючи їх обирати більш звичні та доступні за ціною напрями.
На вибір місця подорожі почала позначатися і погода: аномальна спека, лісові пожежі та циклони стали ключовим фактором, який враховується при виборі місця відпочинку та часу поїздки.
У доповіді наголошується, що напрямкам вже зараз необхідно адаптуватися, включаючи оцінку ризиків, системи раннього сповіщення та кризове реагування. Так, у багатьох країнах з’явилися багатомовні програми екстреного оповіщення (японське «Safety Tips», австрійське «AT-Alert», хорватське «112» та загальноєвропейська система MeteoAlarm). Вони в режимі реального часу попереджають про шторми, лісові пожежі та екстремальну спеку прямо на телефони туристів.
Автори доповіді також закликають інвестувати у стійку до екстремальної погоди туристичну інфраструктуру. Так, деякі міста створюють «прихистки від спеки» як частину туристичного досвіду: в Мадриді ініціатива Refúgiate en la cultura («Укрийся в культурі») просуває музеї як обладнані кондиціонерами прихистки під час хвиль спеки.