Чому вболівальники ЧС-2026 та власники барів незадоволені один одним
Офіціанти зазначають: якщо не брати чайові, то прожити у сфері обслуговування неможливо, а от уболівальники вважають, що й так неабияк витрачаються.
Сьогодні у США завершився груповий етап чемпіонат світу з футболу. Але іноземним уболівальникам він запам’ятається не лише видовищними матчами, а й американською традицією, яка стала для багатьох неприємною несподіванкою.
Річ у тім, що в США офіціанти та інші працівники ресторанів та барів часто одержують дуже маленьку зарплату, на яку неможливо прожити — від $2 на годину, а решту заробітку становлять чайові в розмірі близько 20% від замовлення, пише «Закон і Бізнес».
Багатьох уболівальників із-за кордону це обурює: навіть при купівлі пляшки води від клієнта очікають чайові. Американці, які працюють у сфері обслуговування, теж засмучуються: чимало іноземних уболівальників неохоче дають на чай.
«Я таки не можу зрозуміти, чому так. В Австралії ти бачиш стандартну ціну і платиш її. А тут просять або чекають на чайові. Іноді навіть не знаєш, скільки треба дати», — розповів Бі-Бі-Сі один із уболівальників, зізнавшись, що така практика стала для них «культурним шоком».
«Вони хочуть чайових за кожен напій, тому все це швидко стає дуже дорого. Купуєш напій та додаєш п’ять доларів», — дивується інший уболівальник із Австралії.
Також ця традиція стала несподіванкою для японців, де її немає від слова зовсім. «Найдешевша страва в ресторані коштує близько $30, — зазначив один із них, який прилетів до США із сином. — А коли додаєш до цього, скажімо, 13—20% чайових, то думаєш: Господи, та я за ці гроші міг би взяти ще одну порцію».
Власники барів, навпаки, незадоволені, що іноземці відрізняються небажанням платити чайові. «Завжди постійно. І нічого з цим не вдієш. Вічно недоплачують чи прикидаються, що не знають, що треба дати на чай», — розповів один із них Бі-Бі-Сі.
Дехто навіть змінив систему оплати: ті, хто бронює столики, мають внести передоплату, включаючи плату за обслуговування. Просто тому, що європейці не дають стільки чайових, як американці.
Інші «проводять ввічливу бесіду», особливо з тими, хто робить замовлення, наприклад, на $600, але не дають чайових. Бармени запитують: вам сподобалося обслуговування, і якщо відповідь позитивна, то пояснюють, що, на відміну від Європи, за нього потрібно платити окремо.
Втім, у Лос-Анджелесі, де встановлено один із найвищих у США мінімумів у $16,2 на годину для оплати праці обслуговуючого персоналу, власники не відзначають особливої різниці в питанні чайових між американцями та іноземцями.
А ось в Атланті, наприклад, мінімальна зарплата офіціанта — $2,13 за годину на руки. При цьому якщо отримані чайові та зарплата в сумі не дотягують до $7,25 на годину, то роботодавець повинен доплатити решту.
Теоретично, в кожному штаті США можуть просто підвищити мінімальну зарплату працівникам ресторанів, прийнявши відповідні закони. Але американська влада вважає чайові традиційною ключовою складовою заробітку офіціантів, а тому залишає все так як є.