Витребування квартири, відмова від спадщини, необґрунтовані активи — огляд КЦС

Витребування майна можливе лише щодо об'єкта, який зберігся в натурі. В разі видозміни, переробки або його знищення віндикаційний позов не підлягає задоволенню, а захист права власності здійснюється шляхом стягнення його вартості.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції у справі №359/11538/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач посилалась на те, що вона уклала договір про участь у будівництві та повністю сплатила пайовий внесок для отримання квартири, однак об’єкт не був завершений. У подальшому право власності на нього зареєстровано за третіми особами, а згодом відчужено. Тому просила витребувати спірну квартиру на її користь.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким задовольнив вимогу про витребування квартири з чужого незаконного володіння.

Однак КЦС зауважив, що, вирішуючи спір про витребування майна, суд зобов’язаний насамперед встановити добросовісність або недобросовісність набувача. Адже від цього залежить застосування стст.387, 388 ЦК та можливість витребування майна.

Натомість відповідачі в цій справі вказували, що квартира, в яку інвестував кошти позивач, та квартира, що зареєстрована за відповідачем, не є тотожними об’єктами нерухомості. Тож апеляційний суд не встановив фактичних обставин щодо добросовісності набувача та тотожності спірної квартири, що є порушенням норм процесуального права та перешкоджає ухваленню правильного рішення.

Крім цієї справи, до огляду практики КЦС за травень 2026 року включені й інші правові позиції. Серед них, у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що суд може відмовити в задоволенні вимоги про відібрання дитини, яка досягла 14 років, на підставі ст.163 СК якщо вона висловила бажання проживати з іншою особою і це не суперечить її найкращим інтересам.

У спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що спадкоємець, право на спадкування якого виникло внаслідок відмови від прийняття спадщини іншим спадкоємцем, має право відмовитися від прийняття спадщини протягом тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.1270 ЦК, який обчислюється з моменту такої відмови, а не протягом загального шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

У спорах, що виникають із питань визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, зауважено, що:

належність активу близьким особам публічного службовця не виключає накладення арешту, якщо позов заявлено щодо цього активу як такого, що набутий за його дорученням;

твердження відповідачів про набуття майна за рахунок заощаджень або готівкових дарунків від родичів мають підтверджуватися належними і допустимими доказами, а не лише показаннями свідків.

У спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, констатовано, що:

неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку коштів після скасування арешту на майно є підставою для відшкодування шкоди державою на загальних підставах відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК без необхідності судового рішення, яким встановлено протиправність дій відповідного органу;

перебування потерпілого у стані середнього ступеня алкогольного сп’яніння та керування в темну пору доби велосипедом без світлоповертачів – груба необережність, що відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК є підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, однак не звільняє володільця останнього повністю від відповідальності.

Закон і Бізнес