Прокурора, який отримав пакет на свято, ВП ВС виправдала через розумні сумніви щодо його вмісту

Використання у професійній діяльності або повсякденному житті пакета, який за зовнішніми ознаками нагадує або є подарунковим, саме по собі не може свідчити про наявність ознак грубого порушення правил професійної етики.

На це звернула увагу Велика палата ВС, залишаючи без змін рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/332/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі прокурор не погодився із накладеним на нього Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, що полягало в отриманні від слідчого Нацполіції пакету на професійне свято. Цей момент потрапив на відео, яким була проілюстрована стаття у ЗМІ про те, що несли до Офісу Генпрокурора 1 грудня 2023 року.

КДКП виходила з того (з чим погодилася ВРП), що дії прокурора, які полягали в отриманні від сторонніх осіб речей, що мають ознаки подарунків, переміщенні таких речей як у приміщення, так і з приміщення ОГП (під час відзначення Дня працівників прокуратури), обґрунтовано створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало значний негативний суспільний резонанс.

Однак, у КАС дали іншу оцінку, вказавши, що рішення ВРП не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Таку ж позицію висловила й ВП ВС, Не погоджуючись з обґрунтованістю притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Вона зазначила, що обов’язковим елементом кваліфікації діяння як дисциплінарного проступку є встановлення суб’єктивного ставлення особи до своєї поведінки та її наслідків. З’ясування того, чи усвідомлював прокурор неправомірність або неприйнятність своєї поведінки, чи діяв він свідомо та умисно або, навпаки, допустив порушення через збіг обставин чи необережність, має суттєве значення для встановлення ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.

Водночас, високі судді не побачили в оскаржуваному рішенні ВРП (як і в рішенні КДКП) мотивів, з огляду на які дисциплінарний орган дійшов висновку, що вчинене діяння (висловлення прохання прокурору про отримання для нього пакета від слідчого поліції) є саме грубим порушенням правил професійної етики.

Прокурор у ВРП пояснював (на фото), що слідчий зателефонував і повідомив, що «приніс для вивчення процесуальні документи в кримінальному провадженні — клопотання з додатками». Він попросив колегу забрати їх, а вже в кабінеті виявив у пакеті ще й «продукти харчування, про який він не знав та в подальшому повернув пакет слідчому».

У членів ВРП тоді ж виникли запитання: чому документи слід було принести особисто, чому вони не були зареєстровані у передбачений законом спосіб…

Однак, ВП ВС зосередилася на стандарті доказування, нагадавши, що у постанові від 8.10.2019 у справі №9901/855/18 виснувала, що, обираючи стандарт доказування в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей».

Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

ВП ВС наголосила: підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства — гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання. Відповідно суспільство, яке цінує добре ім’я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Закон і Бізнес