Перепланування без згоди, правочини всупереч санкціям, демонтаж павільйону — огляд КГС

Факт перепланування орендованого майна без згоди орендодавця є істотним порушенням договору і достатньою підставою для його розірвання. Потенційна можливість відновлення первісного стану об’єкта не виключає істотності такого порушення.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи постанову апеляційного госпсуду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у справі №908/2471/24, інформує «Закон і Бізнес».

Спір у цій справі виник між співвласниками нежитлового приміщення та орендарем щодо дострокового припинення договору, оскільки останній без їхньої згоди зробив перепланування, зокрема, заклав вікна у зовнішній стіні будинку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про істотність допущеного порушення та задовольнив позов. Апеляційний госпсуд скасував це рішення і відмовив у задоволенні позову.

Своєю чергою, КГС зауважив, що орендодавець мав законні очікування на збереження майна й у випадку закінчення строку оренди повернення його в тому ж стані, або у стані, який був погоджений.

Суд касаційної інстанції наголосив, що дії орендаря щодо перепланування орендованого приміщення, здійснені без згоди орендодавця, суперечать волі останнього і за своїм змістом є зменшенням його майна. При цьому твердження орендаря стосовно не встановлення кількості знесених перегородок та розміру на який збільшилася площа об’єкта оренди не спростовують факту істотного порушення умов договору, як і завдання шкоди.

Сама лише потенційна можливість відновлення первісного стану не виключає кваліфікації такого порушення як істотного та не спростовує наявності підстав для розірвання договору оренди.

Також колегія наголосила, що при вирішенні питання про розірвання договору оренди слід оцінювати не лише факт заподіяння матеріальних збитків, а й сам характер допущеного порушення та його вплив на права власника майна.

Крім цієї справи до огляду практики КГС за травень 2026 року включені низка інших правових позицій. Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовано висновки стосовно:

правочинів, вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів;

умов визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізособи у справі про неплатоспроможність.

У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про:

належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ;

визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юрособи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту;

необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві.

У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності висловлено позицію стосовно:

підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності;

зменшення суми безпідставно збережених коштів на розмір сплаченого земельного податку;

звільнення самостійно зайнятої несформованої ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону).

Закон і Бізнес