
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Оскільки наслідком оцінювання на відповідність займаній посаді може бути звільнення судді, то неухильне дотримання порядку такого оцінювання є елементом забезпечення гарантій незалежності суддів.
На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду, залишаючи в силі рішення Касаційного адміністративного суду у №990/51/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа просила визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо продовження кваліфікаційного оцінювання судді та скасувати рішення ВККС від 29.01.2024 №32/ко-24 про визнання судді Святошинського районного суду м.Києва такою, що не відповідає займаній посаді (на фото — скрин засідання).
КАС позов задовольнив, указавши, що процедура кваліфоцінювання судді на відповідність займаній посаді набула статусу завершеної після ухвалення ВККС рішення від 22.05.2019 №268/ко-19 та подальшої його реалізації шляхом прийняття ВРП рішення від 19.11.2020 №3195/0/15-20 про внесення Президентові подання про призначення особи на посаду судді.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що для публічно-правових спорів властивим є принцип легітимних очікувань. У сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування він створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї/ мети системи адмінсудів, а саме захист «малої людини» від «великої держави» в особі її численних суб’єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.
Оскільки процедура оцінювання відповідності займаній посаді щодо судді набула статусу завершеної, відтак позивачка цілком правомірно очікувала, що її гарантоване ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на повагу до особистого життя в аспекті доступу до обраної професії судді не зазнаватиме втручання. Зокрема у спосіб призначення ВККС у пленарному складі її кваліфоцінювання після прийняття ВРП рішення про внесення Президентові подання про призначення її на посаду судді.
Також ВП ВС наголосила, що межі дискреції ВККС у процедурі оцінювання судді на відповідність займаній посаді не є неосяжними та повинні здійснюватись із дотриманням вимог ч.2 ст.19 Конституції, зокрема в аспекті зобов’язання діяти на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.