Чому в одному з регіонів ФРН мешканці розплачуються «папірцями»
За оцінками власників магазинів у Кімгау, такі платіжні кошти використовують від 10 до 15% покупців, щорічно витрачаючи близько 5 млн «кімгауерів».
У пекарні або книгарні в одному з баварських регіонів можна побачити покупців, які платять «іграшковими» грошима: різнокольоровими банкнотами із зображеннями коників, сонечок та інших комах.
Жителі Кімгау називають ці гроші «кімгауерами» — і це «валюта», яку вони вигадали самі, пише «Закон і Бізнес».
Ці «гроші» з’явилися в 2003 році в одній із місцевих середніх шкіл, де вчитель економіки Крістіан Геллері разом із групою учнів шукав спосіб підтримати місцевий бізнес, який втрачав клієнтів через торгові центри та великі торгові мережі, розповідає передісторію DW.
Рішенням став новий платіжний засіб, покликаний забезпечити циркуляцію грошей у регіоні. Його надрукували і пустили в обіг, і поступово місцеві жителі почали користуватися «кімгауером», а магазини — приймати його до оплати. Поступово ідея, що зародилася в шкільному класі, перетворилася на повноцінну фінансову систему.
Згідно з німецьким законодавством, друкування та використання грошових знаків, відмінних від євро, може розглядатися як кримінальний злочин. Однак, оскільки «кімгауер» використовується виключно в межах цього регіону лише приблизно 4200 приватними особами та 300 підприємствами, бундесбанк ставиться до нього терпимо.
При цьому бажаючі користуватися цією валютою зобов’язані вступити до організації Chiemgauer e.V.
Щоб банкнота залишалася дійсною, її власники зобов’язані щопівроку придбавати спеціальної наклейки. Наприклад, така наклейка для банкноти номіналом 10 кімгауерів коштує близько 30 центів. Через три роки банкноти стають повністю недійсними.
Приватні особи не можуть обміняти «кімгауери» на євро. Підприємствам така конвертація є доступною, проте за неї стягується комісія в розмірі 5%. Ці кошти потім спрямовуються на забезпечення функціонування валюти та підтримку місцевих некомерційних організацій.
В останні роки в цю систему привнесли екологічну складову: місцеві жителі можуть отримувати бонусні «кімгауери», роблячи вибір на користь екологічних рішень — чи то ремонт джинсів замість купівлі нових, використання сервісів каршерингу або утеплення житла натуральними матеріалами. За подібні дії нараховуються бонуси в розмірі від одного до 200 «кімгауерів».
Місцеві жителі та підприємства використовують бонуси, роблячи внески до загального фонду для компенсації власних викидів — свого роду міні-систему торгівлі квотами на викиди. На кожну тонну вуглецю, компенсовану через цей фонд, припадає 9 тонн, яким запобігли завдяки кліматично-відповідальній поведінці, котру він стимулює.
«Кімгауер» — далеко не унікальне явище. В усьому світі існує близько 300 «додаткових валют». Більшість з них зосереджена в Європі та Бразилії, де основна увага приділяється підтримці місцевої економіки та підвищенню добробуту населення.