Коли надмірне навантаження не виправдовує судової тяганини — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Саме лише навантаження не може виправдовувати розгляд справи поза межами встановленого строку, якщо суддя не вжив усіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду у справі №990SCGC/53/25, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».
Суддя оскаржував рішення ВРП «Про часткове скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Особи 1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення» від 13.11.2025 №2447/0/15-25.
ВРП вважала, що розгляд суддею клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності без участі всіх учасників кримінального провадження призвів до істотного порушення засад рівності та змагальності сторін судового процесу. Також суддя не вжив достатніх заходів для забезпечення розгляду справи у визначені законом строки.
ВП ВС зважила на ту обставину, що суддя не викликав у судове засідання учасників кримінального провадження та не повідомив їх про надходження до суду клопотання захисника, що підтверджує порушення суддею очевидних і зрозумілих вимог процесуального закону та недбале ставлення до своїх обов’язків.
Також зауважено, що кримінальна справа перебувала в провадженні судді 7 років та понад 7 місяців, що давало змогу прогнозувати наслідки можливого спливу строків давності.
Хоча матеріали станом на день закриття складали 58 томів, у справі — 78 потерпілих та 79 свідків, обвинуваченою була лише одна особа (колишній командир БМОП «Беркут» при ГУ МВС у Львівській області), аналізувалося 4 епізоди, що відбулися в один день, в одному місці, протягом двох годин, справа не була визнана настільки складною, щоб об’єктивно унеможливити її розгляд у розумний строк.
При цьому було зауважено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для її руху є порушенням §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 8.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Й у разі системних дій учасників процесу, що призводять до затягування процесу, вирішальною є саме активна позиція судді