Якщо засіб не зареєстрований як лікарський, не можна вказувати на його здатність лікувати — ВС

Поширення суб’єктом господарювання на упаковці косметичного засобу інформації про його здатність лікувати захворювання без відповідної реєстрації виробу як лікарського засобу є повідомленням неправдивих відомостей.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №910/9006/25, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі виробник косметичного засобу звернувся з позовом до Антимонопольного комітету про визнання недійсним рішення, яким його дії кваліфіковано як порушення ст.15¹ закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, та накладено штраф.

У рішенні АМК зазначено, що на упаковці косметичного засобу «Ротокан» містилися відомості про його ефективність при запальних захворюваннях ротової порожнини, які могли створювати у споживачів враження про його лікарські властивості. Водночас зазначений засіб не був зареєстрований як лікарський препарат, а заявлені властивості не були підтверджені належними дослідженнями.

Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили, зазначивши, що виріб, який позиціонується як такий, що застосовується при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, мав бути внесений до Державного реєстру лікарських засобів. Позивач, не проводячи клінічних випробувань косметичного засобу, міг отримати неправомірні переваги над іншими виробниками не завдяки власним досягненням, а через поширення неправдивої інформації.

Своєю чергою, КГС зазначив, що поширення інформації, яка вводить в оману, як прояв недобросовісної конкуренції має оцінюватися в контексті конкурентних відносин і охоплює повідомлення неповних, неточних або неправдивих відомостей, які вплинули або можуть вплинути на наміри споживачів. Для кваліфікації порушення не вимагається настання негативних наслідків – достатньо встановлення самого факту таких дій або можливості їх впливу.

Суди встановили, що позивач поширював на упаковці косметичного засобу інформацію, яка за своїм змістом створювала у споживачів уявлення про властивості, які притаманні лікарському засобу, хоча такий засіб не був зареєстрований як лікарський. Результати опитувань підтвердили, що ця інформація впливає на наміри споживачів і сприймається більшістю з них як лікарський засіб.

Тому КГС дійшов висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій ст.15¹ закону «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Закон і Бізнес