Скликання зборів ТОВ, розкриття банківської таємниці, обов’язок ОСББ — огляд КГС

Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів виникає виключно у разі, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання загальних зборів у встановлений строк взагалі.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін постанову апеляційного госпсуду у cправі №910/4859/25, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі генеральний директор ТОВ звернувся із позовом до товариства, зокрема, про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів про його звільнення. Серед іншого, зазначав, що були порушені вимоги законодавства та статуту під час скликання загальних зборів та їх проведення, а звільнення відбулося під час його перебування на лікарняному.

Суд першої інстанції в позові відмовив повністю. Апеляційний госпсуд це рішення скасував та постановив нове — про задоволення позову.

Своєю чергою, КГС зазначив, що за змістом ст.31 закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право учасника на самостійне скликання загальних зборів виникає лише у випадку, коли товариство не виконало вимогу про скликання загальних зборів у визначений вказаною нормою строк взагалі. Водночас, коли товариство виконало вимогу учасника про скликання загальних зборів, однак не включило до порядку денного одне із запропонованих ним питань, право на самостійне скликання загальних зборів в останнього не виникає, натомість його права щодо розгляду запропонованого питання захищаються в порядку ст.32 закону.

З огляду на обставини справи КГС погодився з висновками апеляційного госпсуду про те, що у спірних правовідносинах в учасника ТОВ не виникло права на самостійне скликання загальних зборів згідно з ч.9 ст.31 закону.

Крім цього, до огляду практики КГС за квітень 2026 року включено низку інших правових позицій. Зокрема, в постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

визнання недійсним правочину боржника без вимоги про застосування наслідків недійсності;

підвідомчості заяви про розкриття банківської таємниці щодо боржника у справі про банкрутство;

недопустимості повторного розгляду питання про достовірність декларації боржника після набрання законної сили постановою про визнання боржника банкрутом.

У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:

відсутність у директора юридичної особи права на оскарження рішення про виключення юрособи зі складу членів РТПП з підстав порушення його корпоративних прав;

обов’язок ОСББ в особі правління надавати співвласникам інформацію про діяльність об’єднання;

недопустимість забезпечення позову в спорі про поновлення повноважень члена наглядової ради шляхом заборони АТ укладати договори з її новими членами.

У постанові у справі щодо земельних відносин вказано на належність та ефективність позовної вимоги про повернення ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності.

Закон і Бізнес