
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото: zn.ua
Практика застосування ст.48 КК щодо можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.336 КК у зв’язку зі зміною обстановки, в Касаційному кримінальному суді є неоднаковою.
На це звернула увагу колегія ККС, передаючи на розгляд об’єднаної палати справу №227/752/24 для відступу від висновку, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особу (офіцера запасу) було засуджено за ст.336 КК до 3 років позбавлення волі за відмову від отримання повістки та неявку за викликом для мобілізації. Ухвалою апеляційного суду вирок скасовано, особу звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК у зв’язку зі зміною обстановки, кримінальне провадження закрито в порядку п.1 ч.2 ст.284 КПК.
У касаційній скарзі прокурор указувала, що особа мобілізувався і почав проходити військову службу в ТЦК лише після ухвалення щодо нього обвинувального вироку, більш ніж через два роки після вчиненого діяння, яке не втратило суспільну небезпечність. Також просила передати справу на розгляд ОП ККС через через існування різних правових позицій щодо застосування норм ст.48 КК, уважаючи за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові ККС у справі №526/3252/24.
Колегія ККС погодилася, що практика ККС є неоднаковою. Адже в одних рішеннях колеги вказували на можливість застосування норм ст.48 КК якщо після постановлення обвинувального вироку за ухилення від призову особа добровільно вступила на військову службу або ж до по початку судового розгляду оформила відстрочку.
Натомість у справі №581/4/24 колегія ККС зауважила, що сам лише факт вступу особи на військову службу після ухвалення щодо неї обвинувального вироку за ст.336 КК та майже через два роки після вчинення кримінального правопорушення не є зміною обстановки в розумінні ст.48 КК, оскільки воєнний стан продовжено й не скасовано загальну мобілізацію.
Колегія суддів поділяє останній підхід, тому що втрата особою своєї суспільної небезпечності, як один із самостійних критеріїв, що уможливлюює застосування норм ст. 48 КК, має бути не формальним, а об’єктивним, і повинен підтверджуватися сукупністю обставин, які свідчать про істотну зміну соціально-правового статусу особи та її поведінки після вчинення нею кримінального правопорушення.
Тому підтримує позицію прокурора про відступ від висновку, викладеного у справі №526/3252/24 та деяких інших.