За яких умов може забезпечуватися позов про стягнення необґрунтованих активів — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Вимога до прокурора надавати додаткові докази щодо схильності відповідача до відчуження майна свідчила б про застосування заздалегідь недосяжного стандарту доказування.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін рішення Вищого антикорупційного суду у справах №№991/8752/25 та 991/6084/25 щодо забезпечення позовів у межах процедури цивільної конфіскації, інформує «Закон і Бізнес».
У цих справах ВАКС задовольнив заяви прокурора про забезпечення позовів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У касаційній скарзі, зокрема, наголошувалося, що прокурор не довів обставин, які підтверджують необхідність забезпечення позову, а суди неправильно визначили співмірність заходів забезпечення позову, оскільки до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви не додано експертну або ринкову оцінку спірного майна. До того ж, прокурор не сплатив судовий збір за її розгляд
Своєю чергою, КЦС нагадав, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися майном (продати чи подарувати його) є беззаперечною.
КЦС зауважив, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, мета якого — захистити позивача від можливих недобросовісних дій відповідача до вирішення спору по суті. Саме відповідач у таких випадках має доводити недоцільність або неспівмірність заходів забезпечення.
Крім того, суд касаційної інстанції наголосив, що закон дозволяє забезпечувати позов шляхом накладення арешту не лише на активи, які є безпосереднім предметом спору, а й на інше майно відповідача, вартість якого відповідає вартості оспорюваних активів. Це є обґрунтованим заходом, зокрема, у випадках, коли частина необґрунтованих активів була безповоротно витрачена відповідачем.
КЦС наголосив, що арешт активів, який обмежує лише право розпорядження без заборони користування ними, не може вважатися свавільним чи непропорційним втручанням у право власності. Адже таке обмеження має тимчасовий характер і діє лише до вирішення спору по суті. Воно забезпечує справедливу збалансованість між приватними інтересами власника та публічним інтересом держави в забезпеченні реального виконання майбутнього судового рішення.
Водночас, КЦС роз’яснив, що пільга щодо звільнення від сплати судового збору має комплексний характер і поширюється як на основну позовну заяву, так і на заяву про забезпечення відповідного позову, незалежно від часу її подання.