
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255-1 КК, утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу, а не сам по собі факт перебування особи в певному статусі.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій у справі №676/1013/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених чч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.2551 КК, та за сукупністю призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
Зокрема, за ч.1 ст.2551 КК особу засуджено за встановлення та поширення злочинного впливу на території м.Кам’янця-Подільського Хмельницької області з метою підтримання злодійських традицій, матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, здійснення контролю за злочинною діяльністю груп та осіб, причетних до вчинення на території району кримінальних правопорушень.
У касаційній скарзі захисник стверджував про відсутність у діях підзахисного складу цього кримінального правопорушення. Адже сам по собі факт перебування особи в певному статусі («бродяга») та/або віднесення себе до певної спільноти не є діянням у його кримінально-правовому значенні.
ККС указав, що ознаки умисного встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу встановлюються відповідно до характеру вчиненого діяння та об’єктивно-предметних умов його вчинення на підставі встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, що підтверджені належними й допустимими доказами. Статтями 255, 2551 КК передбачено відповідальність саме за такі діяння, у них не згадується про сам по собі факт перебування особи в певному статусі, а йдеться про вчинення відповідною особою передбачених у законі дій.
Відповідно до ст.255 КК під злочинним впливом у цій статті та стст.2551, 2553 КК слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності. Межами злочинного впливу, в розумінні ст.2551 КК, є фактична сфера та обсяг дій особи, які кримінальним законом розцінюються як кримінально протиправні.
Як видно з матеріалів провадження, засуджений стежив за дотриманням правил поведінки відповідно до «злодійських законів», «кримінальних традицій» та забезпечував їх дотримання; забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил, обов’язків; здійснював збір та розподіл коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, забезпечував наповнення фонду взаємодопомоги та підтримання осіб, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО; вирішував спори, які виникали між особами з точки зору неписаних «злодійських законів».
Отже, ККС констатував, що апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку про те, що засуджений встановлював та поширював злочинний вплив у суспільстві, в його діях вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2551 КК.
Довідково: у злодійській ієрархії «бродяга» — це почесний статус серед «блатних». Так називають переконаного злочинця, який живе строго за поняттями, бере участь у кримінальному житті (часто вчиняє крадіжки), не має сім’ї та власності, а також регулярно опиняється в місцях позбавлення волі.