Обмеження на реєстраційні дії ДАБК, виплати при пораненні, оплата простою — огляд КАС

Забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки та заборони на вчинення дій, пов’язаних із її забудовою, унеможливлює прийняття та реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у справі №240/21336/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа позивалася до управління ДАБК Житомирської міської ради щодо зобов’язання зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта.

Окружний адмінсуд у задоволенні позову відмовив. Апеляційний адмінсуд скасував це рішення та задовольнив позовні вимоги.

Своєю чергою, КАС зазначив, що наявність встановлених ухвалою суду про забезпечення позову арешту земельної ділянки та заборони на вчинення дій, пов’язаних із її забудовою, унеможливлює прийняття та реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Це зумовлено тим, що така реєстрація є завершальним етапом будівництва та передумовою для подальшої державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомості.

З огляду на це, КАС зауважив, що вчинення відповідних реєстраційних дій за наявності зазначених обмежень суперечило б встановленим судом заборонам. Дії суб’єкта владних повноважень щодо реєстрації такої декларації за цих умов свідчили б про ігнорування обов’язкового до виконання судового рішення, що є неприпустимим в силу положень Конституції та законів України.

Крім цієї справи, до огляду практики КАС за квітень 2026 року включені низка інших правових позицій. Зокрема про:

умови виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця;

правомірність повторного взяття на військовий облік особи, раніше виключеної з нього у зв’язку зі зміною граничного віку перебування в запасі;

умови оплати простою працівнику після закінчення відпустки та необхідність підтвердження готовності до роботи;

стягнення податковим органом простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії;

правомірність відмови в поверненні надміру сплачених митних платежів суб’єкту, зареєстрованому на тимчасово окупованій території;

правомірність відмови в митному оформленні товару у зв’язку з його примусовим відчуженням для потреб держави в умовах воєнного стану;

відповідальність за видачу фіскальних чеків невстановлених форми та змісту.

Щодо застосування процесуального закону, КАС наголосив, зокрема на недопустимості виходу суду апеляційної інстанції за межі позову та доводів апеляційної скарги.

Закон і Бізнес