
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Відсутність у працівників поліції форменого одягу та розпізнавальних знаків під час затримання особи не виключає усвідомлення нею їх приналежності до правоохоронних органів.
Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок апеляційного суду у справі №607/1151/23, інформує «Закон і Бізнес».
Згідно з обставинами справи, двоє працівників поліції під час виконання службових обов’язків, отримавши оперативну інформацію щодо можливого місця перебування обвинуваченого, прибули за вказаною адресою. Той почав утікати, проігнорувавши законну вимогу правоохоронців зупинитися, а коли його наздогнали, поводився агресивно, зокрема, наніс удар ногою у ділянку гомілки поліцейського.
Вироком суду першої інстанції чоловіка було визнано невинуватим та виправдано за ч.2 ст.342 КК у зв’язку із недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив свій вирок, яким визнав чоловіка винуватим у вчиненні цього злочину, але звільнив його від покарання через закінчення строків давності.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що потерпілі були без форменого одягу, а тому чоловік не усвідомлював, що перед ним працівники правоохоронного органу.
Своєю чергою, ККС зазначив, що відеозаписом подій у сукупності із показаннями потерпілих та свідка в судовому засідання, підтверджується той факт, що потерпілий в момент зустрічі із обвинуваченим повідомив останньому (в контексті показань обох потерпілих фразу: «поліція»), після чого обвинувачений почав втікати. Саме з цього моменту, на переконання колегії суддів ККС, останній зрозумів належність цих осіб до працівників правоохоронного органу, що і стало причиною його раптової втечі з під'їзду та подальшого переслідування.
На переконання ККС, є правильною позиція апеляційного суду, що діяльність правоохоронних органів по розшуку для затримання особи на підставі ухвали суду не може завжди відбуватися гласно із використанням форменого одягу й усіх розпізнавальних знаків (ст.20 закону «Про Національну поліцію»). Адже це суперечить меті розшукових дій і не спрямоване на досягнення бажаного результату.